Читати книгу - "Трійця непосидючих, або халепа на трьох, Каріна Дубініна"

Потім тато дав нам ще одне завдання — знайти загублені повітряні кульки, які розлетілися по саду. Це було справжнє полювання, адже деякі кульки застрягли на деревах, а інші взагалі зникли серед кущів. Ми бігали по всьому саду, намагаючись зібрати їх усі. Я навіть забралася на дерево, щоб дістати одну кульку, яка заплуталася у верхівці, і коли я її нарешті дістала, ми обидва були дуже задоволені.

Останнім завданням було найскладніше — придумати і розповісти всім гостям цікаву історію про наші пригоди в тому будинку. Ми вирішили зробити цю історію трохи страшною і загадковою, розповідаючи про таємничий шепіт і старовинні іграшки, які начебто оживали вночі. Гості слухали нас із захопленням, і коли ми закінчили, всі плескали в долоні.

Ми повернулися до свята й встигли на розрізання основного торта. Він був великий, з білим кремом і шоколадними прикрасами. Всі співали "З Днем народження", і я загадала бажання, перш ніж задути свічки. Я загадала, щоб наступний рік приніс ще більше пригод, але з меншими неприємностями.

Після торта ми всі разом гралися і сміялися, і я відчула, що цей день народження справді був незабутнім, навіть якщо не все пішло за планом. Адже головне — це ті, з ким ти святкуєш, і пригоди, які переживаєш разом.