Читати книгу - "Максим Темний. Набуття , Костянтин Шелест"

– Перше – ми втратили основний канал збуту ліків і канал постачання тестувальників. Причина досить банальна, але не звичайна і не дуже зрозуміла... Наш підгодований депутат, він же кримінальний авторитет Бенедиктов, раптово захворів. Тут усе зрозуміло – інсульт. Незвичайним же є те, що це трапилося одночасно в нього і його сина, а незрозуміло чому і він, і його син, кинувши обстеження в Клініці, терміново поїхали з міста, по суті, закинувши всі свої справи і проєкти. Через це в місті точаться кримінальні розбірки під час розподілу його спадщини. Ми відновлюємо збут через інших людей, але це не швидко – необхідно зберігати рівень безпеки, а людці всі дрібні. Не рівня Бенедиктову. Аналогічно – постачання необхідних нам тестувальників порушено з тієї самої причини і відновити його ще важче. Це друге. Мабуть, це головні проблеми, але вони вирішуються. Є й третє – але тут у мене немає нічого реального, розрізнені факти і все.

– Так? Твоє чуття нас ніколи не підводило... За перші дві ситуації я не сумніваюся, що вони вирішаться. Хоча ти мав передбачити такий варіант і не звалювати всі яйця в один кошик.

– Саме так... але вказівка про об’єднання цих функцій для економії ресурсів надійшла від Віталія Віталійовича і підписана була вами. Нам прямо заборонили витрачати гроші на розробку нових джерел і каналів.

– Знаю, знаю... – Рискін відмахнувся від його слів. – Віталій інколи поспішає і надто заощаджує... але його економія приносить нам хороші гроші, ми не повинні це забувати. Я з ним поговорю.

“Ну так, ну так... поговориш ти... як же... синочці твоєму не вистачає на нову тачку, цю то він розбив... на Лексусі тепер мучиться”... – природно, що в слух він цього не сказав. Любов ГенДіра до свого “Си́ночки”, була притчею во язицех... Синочка ніколи ні в чому не був винен, він найкращий, і Так далі і тому подібне. – Як він узагалі керує за таких загинів на своєму синочці?» – питання було риторичне, це те, що якраз було зрозуміло – керувати крім гендиректора було кому, добре б, щоб їм при цьому просто не заважали.

– А що там за ще факти в тебе? – відчувалося, що гендир терміново відводить тему вбік від улюбленого чада.

– Ходять чутки, що в місті з’явився чаклун.

– Чого? Ти серйозно мені про це говориш? – пузан аж підвівся в кріслі.

– Я ж сказав, – є просто факти і жодних висновків. Тому й не можу вам доповісти щось виразне. Судіть самі, перше – це ситуація з Бенедиктовим і його сином. Друге – це четверо мертвяків – уся основна команда бійців Бенедиктова, була знайдена у дворі його ж будинку. Чотири інсульти у здорових бугаїв. Є ще кілька фактів. Усе окремо – це нісенітниця. Але якщо пов’язувати до купи, то виявляється, що скрізь якимось боком фігурує такий собі Темний Максим. Двадцяти восьми років. З Бенедиктовим він живе в одному будинку, і, як виявилося, Беня сам чомусь подарував йому свою півтораста метрову квартиру, від’їжджаючи з неї, він навіть не забрав речі звідти... Уся картина стає не такою вже безглуздою: Беня – його хвороба, бійці – чотири інсульти... а ось іще, ледь не забув – додаємо в ланцюжок капітана з РВВС, який почав боятися темряви, паскудити під себе та дрібно тремтіти після того, як спробував навісити справу на затриманого в колишній квартирі Бені. Та й хрін би з цим капітаном, але затриманим був той самий Максим Темний. Далі – наш професор із Клініки, Нікітін має доньку. У неї давня і найгірша вада серця. Але дивним чином ця недуга зникає. Просто прийшли на плановий огляд, а нічого й немає. Мединський досі в шоці. А перед цим до Нікітіна на прийом приходить цей самий Темний і що ще дивно – якраз у цей момент ламається апарат МРТ і сервер із базою даних. Залізячники клянуться, що апаратура так не ламається, але і чітко нічого сказати більше не можуть. Ми почали шерстити інших пацієнтів, перевіряти інші випадки і знайшли двох дівчат, у яких Нікітін лікував наслідки менінгіту. Обидві вони раптово відновили своє здоров’я до такої міри, що ознак ураження практично не видно. Наша співробітниця розмовляла з ними в неформальній обстановці, каже, що дівки косять під хворих, а самі здоровіші за неї. Хоча випадок був важкий і надій на відновлення до такого стану не було ніяких – точно. Далі – наш ворог номер один – А.В. Його давня коханка, виявляється, лікувалася в нас, рукожоп Варлам щось напартачив і кілька років тягнув із неї гроші за лікування. Вона якимось чином про це дізналася, влаштувала скандал. Але це теж хрін би з ним – хіба мало кому Варлам щось зіпсував, але ось день тому ця дама купила в цього самого Темного квартиру Бенедиктова. А Темний, своєю чергою, ще тиждень тому працював у того самого А.В. Ну і ще – одна дівчина потрапила в реанімацію з переломами хребта та іншими травмами. Але вже за місяць із гаком тому як її бачили на вокзалі цілком живу і здорову, хоча там інвалідність була без сумнівів, а в перспективі – доволі швидка смерть. Їде, отже, ця дівиця в санаторій, а в цей час у її квартирі повним ходом починається серйозний ремонт, а оплачує його, як і путівку в санаторій, той самий Максим. – Семен Андрійович розсудливо не став говорити про участь синочки в долі дівчини, розуміючи – справа вже пройдена, і ворушити її собі дорожче. – Ну не вірю я в такі збіги. Здається, що чаклун – це той самий Максим і є.

– А чого чаклун-то? – генДир був справді зацікавлений, раз не став фиркати й обурюватися.

– Джерело в РВВС сказало, що капітан той гадити під себе почав після того, як затриманий його прокляв. Ось що сказав йому – те тепер і відбувається. Ось я і став його так називати, оперативний псевдонім вийшов.

– А що за дівка? Ну та... інвалід-не інвалід... На неї звідки вийшли? Повинен був бути якийсь зв’язок...