Читати книгу - "Наші розбиті серця , Кетрін Сі"

Насолоджуючись тишею та спокоєм, я не помітила як з будинку вийшов Ейден. 

– Чому не спите? – Здригаюся. – Вибачте, не хотів налякати… Добрий ранок. 

– Добрий ранок, – радію, що це він, а не Шон. – Я просто задумалася, ти не налякав мене. 

– Як ви? 

– Я не знаю.. бувало й краще. 

– Дозвольте сісти поруч? – посуваюся і він сідає. 

Гойдалка доволі велика, але в той же час маленька. Ми сидимо настільки близько, що я відчуваю жар від його тіла. Від Ейдена пахне лосьйоном після гоління. 

– Він бив тебе вчора? 

– Ні, не бив. 

– Емілія сказала, що після обіду він забрав тебе до кімнати і більше ти не вийшла. 

– Шон насильно зайнявся зі мною сексом, після того я не хотіла щось робити. 

Чомусь я з легкістью можу розповісти Ейдену про те, що робить зі мною Шон. Відчуття, що він не буде засуджувати мене, чи висміювати. 

– Мені вбити його? 

– Що? – Переводжу погляд на Ейдена і розумію, що він не жартує. 

Він дійсно готовий вбити його.