Читати книгу - "Оповідання та памфлети, Марк Твен"

Яка головна мета людського життя?

Відповідь. Розбагатіти.

Яким шляхом?

Відповідь. Нечесним, якщо поталанить, чесним, якщо не можна інакше.

Що є бог істинний і єдиний?

Відповідь. Гроші – ось бог. Золото, банкноти, акції – бог-отець, бог-син, бог – дух святий, один у трьох особах; бог справжній, єдиний, всевишній, всемогутній, а Вільям Твід21 – пророк його.

Назвіть імена дванадцяти апостолів.

Відповідь. Святий Осел – Огир Голл,22 на якому пророк в’їхав у Єрусалим; святий Конолі – найулюбленіший з апостолів;23 святий Матвій Карноген, що митом відав;24 святий Петро Фіск25 – апостол-воїн; святий Павло Гулд,26 якого били не раз, славний своїми шрамами; святий Уайненс Іскаріот;27 святий Яків Вандербілт28 – досить шанований апостол; святий Горві – добробратель;29 святий Інгерсол – постачальник священних килимів;30 свята Нью-Йоркська друкарська компанія,31 тиха та смирна (права рука її не знає, що саме хапонула ліва); святий Петро Гофман, що зрікся свого ірландського вчителя32 після того, як півень громадської думки прокукурікав шість чи сім разів; святий Барнард33 – премудрий суддя, що за лихої години видавав спеціальні судові постанови, аби врятувати душі ближніх своїх.

Як досягти основної мети людського життя?

Відповідь. Постачайте уявні килими судовим установам і міфічні стільці арсеналам; виконуйте невидимі друкарські замовлення для міської управи.

А ще що можна робити?

Відповідь. Багато чого. Підкупляйте поцінно апостола на митниці; здирайте три шкури за розвантаження кораблів; грабуйте іммігрантів, що приїздять з-за океану; відведіть для бідних казенний цвинтар за десять миль від міста і беріть за перевезення померлих по сорок доларів з душі; зробіться експертом, що перевіряє якість сталевих конструкцій на будівництві; постачаючи свинцеві й залізні газові труби для судових установ, подавайте до сплати такі рахунки, немовби ці труби срібні чи золоті та ще й діамантами прикрашені; впорядковуйте міські сквери по п’ять доларів за квадратний дюйм; за чималі гроші тиняйтеся біля шинку і вдавайте при цьому, що ви щосили працюєте задля суспільства.

Чи це все? А якщо ні, то що може ще зробити людина, щоб врятувати душу свою?

Відповідь. Складіть рахунок на належні вам гроші, впишіть у нього десятикратну суму, а одержавши її, дайте дев’ять десятих пророкові і святій сім’ї. Тоді спасенні будете.

На чийому прикладі навчали юнаків колись, кого вважали зразком, гідним наслідування?

Відповідь. Вашінгтона і Франкліна.

З кого навчають брати приклад тепер, у наш час?

Відповідь. З Твіда, Гола, Конолі, Карногена, Фіска, Гулда, Барнарда і Уайненса.

Які твори особливо палко рекомендували в минулому для виховання юнацтва?

Відповідь. “Альманах простака Річарда”,34 “Шлях прочанина”35 і Декларацію незалежності.

Які твори рекомендують особливо палко для вивчення в недільних школах у наш час?

Відповідь. Святий Гол – «Фальшиві звіти», святий Фіск – «Мистецтво грабувати», святий Карноген – «Шлях до хабаря», святий Гулд – «Як дурити акціонерів», святий Барнард – «Спеціальні судові постанови», святий Твід – «Курс моралі» і схвалене судом видання «Великого хрестового походу сорока розбійників».36

Чи означає це, що ми рухаємося шляхом прогресу?

Відповідь. Безперечно!

Із щирою повагою Марк Твен

1871

Ніагарський водоспад – казкове місце відпочинку. Там зручні й недорогі готелі. А для рибалок – це просто рай. Бо у звичайній воді риба клює де гірше, де краще; тут же вона просто не клює. Отож нічого бігати за цілих п’ять миль, коли можна рибалити й під самим вікном. Хоч чомусь досі ніхто цього не збагнув.

Влітку тут завжди прохолодно. Прогулянки приємні й не обтяжливі. Коли вирушаєте оглядати водоспад, то спершу спускаєтесь на цілу милю вниз і сплачуєте данину, щоб помилуватися з урвиська на найвужчу ділянку ріки. Та й залізничний тунель, пробитий у скелі, був би не менш привабливий, якби під ним пінилась і ревла ця розлючена стихія. А коли спуститися східцями на кроків півтораста, то вже опинитесь біля самісінької води. Хоч згодом, правда, здивуєтесь, а настобіса це?

Гід з моторошними нотками в голосі повідає вам, як на його очах пароплавчик «Фея туману» шугнув униз з карколомної висоти і як ревуча лавина поглинула спочатку одне гребне колесо, а потім і друге; покаже, де саме звалилась за борт труба, а де почала репатись обшивка, та як «Фея туману» все-таки видряпалась і рвонула з швидкістю не то сімнадцять миль за шість хвилин, не то шість миль за сімнадцять хвилин – я вже й не пригадую напевне. Та як би там не було, а випадок цікавий. Варто заплатити гроші аби послухати, як він розповідає ті жахи удев’яте, хоч би тобі затнувшись і не змінивши навіть жодного слова.

Потім рушаєте висячим мостом і не знаєте, чого більше боятись: чи щоб самому не полетіти вниз з високості в двісті футів, чи щоб на вас не гепнувся поїзд, який гримотить десь над головою. І те, й інше неприємне, а обидві можливості добряче псують вам настрій.

На канадському березі ви потрапляєте в живу ущелину фотографів, котрі тільки того й ждуть, аби увічнити вас на старезному фаетоні з дохлою шкапою, яку ви мусите вважати конем,– і все це на тлі славетної Ніагари, одсунутої на другий план, а в декого вистачає нахабства сприяти й заохочувати до таких злочинів!

Ви завжди побачите у тих фотографів зображення татуся, матусі, Джоні, Боба, сестричок або ж пари провінційних кузин; усі безжурно усміхнені, сидять на колимазі в бундючних позах і, через свою дурість, пруть наперед, закриваючи та поганячи самим своїм виглядом казковий дарунок природи, котрий має собі за слуг блискавиці, чиїм голосом є грім, а грізний лик якого сягає за хмари. Він владарював тут споконвіку, мільйони років до того, як табун немічних плазунів заповнив собою прогалину в нескінченному ряду тварин, і буде владарювати й по тому, як ці плазуни стануть поживою черви й перетворяться на труху.

Воно, може, й нема поганого