BooksUkraine.com » Публіцистика » Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко"

260
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Таємниці розкриває санскрит" автора Степан Іванович Наливайко. Жанр книги: Публіцистика / Наука, Освіта. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 100
Перейти на сторінку:
вважався жерцем царів Сонячної династії.

Саме ім'я Васіштха означає Найбагатший, Наймаєтніший і похідне від санскритського васу «багатство», «добро», «скарб»; пізніше воно стало означати «земля», «держава» (СРС, 571). Це дозволяє припустити, що й наше Василь споріднене з санскритським васур «багатий». Компонент васу надзвичайно вживаний в іменотвореннні, наприклад, Васудева — ім'я батька Крішни та його старшого брата Баладеви, Васуретас — бог вогню Агні, Васуман, Васушена, Васудана, Васу тощо. Особливо частий цей компонента у термінах на означення землі: васудга, досл. «тримаюча скарби», васуда, васудана, васудавана — «даюча багатства», васудгаріні — «тримачка багатств» (Там же). Містять компонент васу й терміни на означення царя: васуджіт — «здобувач скарбів/багатства», васудгара — досл. «тримач земних скарбів», васудгадгіпа — «владика землі/цар», васудгапаті — «захисник/охоронець/батько землі» тощо. Багато з цих термінів стали повноправними чоловічими іменами. А саме племінний ватажок, пізніший князь чи цар відповідав за добробут своєї громади, саме він вважався носієм і наділювачем багатством (васу), бо через пожертву просив добробуту й благоденства в богів. Тож ім'я Василь та інші його поширені в світі різновиди, очевидно, сходять ще до часів «Рігведи» і пов'язані зі значеннями «багатство», «статки», «скарби». І, в свою чергу, нагадують, що й термін василевс/базилевс — «цар», «правитель» невіддільний від наведених прикладів. А наше побутове Вася — майже абсолютний відповідник санскритському васу — «багатство», «скарб».

Цікава подробиця щодо Васіштхи: давньоіндійські тексти іноді підкреслюють, що нащадки мудреця Васіштхи носять пасмо волосся посеред голови, тоді як нащадки інших мудреців-ріші могли носити таких пасем два або й більше. Що не може не викликати згадки про київського князя Святослава й запорозьких козаків, а ще раніше — про зображення полонених хеттів на давньоєгипетсь<85>ких пам'ятках і воїнів на панно у Венеції з такими самими «оселедцями». Це наближує нас до місця подій грецького міфу про прекрасну Європу. Адже Хеттська держава розміщувалася в Малій Азії, де й була Фінікія з її столицею Сідоном і де правив Агенор, батько Європи. Саме в Малій Азії, на південному узбережжі Чорного моря колись існувала держава Пала, звідки й пішли до Італії венети й заснували Венецію. А вже на північному узбережжі Чорного моря жили скіфські пали, у Криму була пізньоскіфська столиця Палакій (теперішній Сімферополь), а далі на північ жили поляни, полочани і поляки. В усіх цих назвах і етнонімах наявний компонент Пал-, Пол-, який у санскриті означає «захисник», «воїн», «цар» (СРС, 392). Цей же компонент, цілком імовірно, міститься і в назві Палестина. Тим більше, що в сучасному Лівані, колишній Фінікії, наявний топонім Тріполі, який перегукується з нашим Трипіллям на Київщині, а назва Алеппо в сусідній Сірії перегукується з Халеп'ям на тій же Київщині — це засвідчує невипадковість зв'язків Наддніпрянщини з близькосхідним ареалом. На що звернув увагу український дослідник О.С.Стрижак, кажучи: «… і досі залишається без відповіді питання, коли і в який спосіб близькосхідні топоніми типу Тріполі (колишня Фінікія, сучасний Ліван) і Халеб (варіант Алеппо в сусідній Сірії) перекочували… на територію Середньої Наддніпрянщини, де (сучасний Обухівський р-н на Київщині) з ними перекликаються назви сіл Трипілля… і Халеп'я… на однойменній річці» (ЕГС, 22). А з цими назвами перегукуються й індійські — Тріпура й Хараппа (Халіюппа).

Коли зважити, що Васіштха — син Варуни й Мітри, то цей факт знов-таки має зв'язок із Подніпров'ям, бо рігведійське ім'ясполучення Варунамітра тотожне слов'янському імені Володимир, такому популярному, зокрема, серед Рюриковичів, де його мали аж 18 представників цієї династії. А Мітра, як божество Сонця й Мирного договору, знайшов яскраве вираження у слов'янській общині — мирі, в українській топоніміці — Миргород, Миропіль, Миропілля, Мирогоща, а також у численних їменах — Радомир, Мирослав, Драгомир, Славомир тощо.

Показово й те, що батьками Агенора були Посейдон і німфа Лівія, а батьками Васіштхи — Варуна й апсара Урваші. Апсари в індійській міфології — напівбогині, споріднені з грецькими німфами й слов'янськими русалками. Апсари — небесні танцівниці — мешкають переважно на небі, але і на землі — в річках, на горах. Саме слово апсара деякі дослідники тлумачать як «та, що вийшла з води». Апсари нібито можуть загрожувати людям, зокрема, насилаючи на них любовне засліплення. Вони можуть прибирати різних подоб, але зви<86>чайно зображаються прегарними уквітчаними жінками в розкішних шатах. Вони розважають у небесному царстві Індри воїнів, що геройськи полягли в битвах; це небесне царство-рай зветься сварга. Боги підсилають найвродливіших апсар до земних мудреців чи відлюдників для спокушання, бо їхнє нечуване подвижництво іноді починає загрожувати небесній владі і небесному супокою. Урваші, згадувана ще в «Рігведі», своєю вродою спокусила багатьох богів і уславлених мудреців, серед них і могутнього Варуну — божество космічних і земних вод. Саме від їхнього шлюбу й народився мудрець Васіштха.

Виявляють спорідненість імена Агенор та Васіштха, особливо коли врахувати, що індійському Васу відповідає іранське Ваху/Воху; в грецькій передачі воно могло прибрати вигляду Ахе/Аге, як те засвідчує грецька передача назви відомої іранської царської династії — Ахеменіди, засновник якої в оригіналі має ім'я Вахуман, тотожне індійському Васуман. Тобто виходить, що індійське васу, іранське ваху у грецькій передачі — ахе.

Таким чином, бачимо, що Посейдон відповідає Варуні, німфа Лівія — апсарі Урваші, Зевс — Дьяусу, Агенор — Васіштсі; Зевс і Дьяус, крім іншого, вчинили однакову дію: один викрав Європу, а другий — чарівну корову Нандіні. Єдина різниця в обох міфах та, що Європа — царівна, а Нандіні — корова, хоча є підстави вважати, що і Європа уособлювала образ землі, тож і виступала в іпостасі корови.

Привертає увагу ім'я корови мудреця Васіштхи — Нандіні. Таке саме ім'я, тільки в чоловічому роді — Нандін, має і їздова тварина бога Шіви (в індійській міфології кожен бог має свою тварину, на якій їздить, так звану вахану). Нандін — білий бик, зображення якого — неодмінна приналежність індуїстських храмів. На індійських монетах початку нової ери Шіва часто зображається саме у вигляді бика, через що Нандіна прийнято розглядати як зооморфну іпостась Шіви.

Через Нандіні, розповідають індійські міфи, колись спалахнула війна між воїном-кшатрієм Вішвамітрою, свого часу царем, і мудрецем-брахманом Васіштхою. Вішвамітра і собі забажав мати чарівну корову, яка належала мудрецеві, але той рішуче відмовив йому. Війна скінчилася поразкою Вішвамітри, бо Васіштха вдався до всіх своїх брахманських (жрецьких) здібностей. Показово, що в боспорських написах з

1 ... 30 31 32 ... 100
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко"