Читати книгу - "Ціна, Вальдемар Лисяк"

- Боже мій!... - прошепотів Гаврилко. – Ніколи я не був прихильником багать…

- Але мене б ви, пане ксьондз, спалили з охотою, — засміявся Станьчак. - І за що ж? Тільки за те, що я вірю в Писання! Адже якщо вірити цим святим книгам, а іншого джерела ми не маємо – то Господь Бог створив сатану для виконання відповідної роботи, оскільки сам бруднити рук не бажав!

- Якої ще роботи? - простогнав ксьондз з міною людини, що втрачає свідомість від сильного болю.

- Я вже казав, якої. Тієї самої, перепрошую, диявольської, яку ми щодня бачимо навколо себе. Господь Бог її створив, а диявол нею займається. І все це описано у Святому Письмі, я б радив пану ксьондзу почитати; повірте мені – варто. Саме там, чорним по білому написано, що Бог є творцем зла.

- Брешеш! – верескнув ксьондз.

- Я ніколи не брешу, якщо в цьому для мене немає зиску. А яка мені вигода перекручувати Святе Письмо? Хіба там не було сказано, що Бог є творцем усіх речей? Але він не може бути творцем всіх речей, не будучи водночас і творцем зла. Якщо так, тоді Він створив князя пекла, і Він же засудив Єву, щоб та плодила дітей страху.

Філософа перебив бій настінного годинника. У просоченій напругою тиші, в напівтемряві, пропахлій ароматичним тютюном та свічковим воском і пронизаній димом сигарет – пролунало дванадцять ударів, немов гудіння дзвонів, що передвіщали Руднику Апокаліпсис. Коли годинник замовк, філософ повернув усіх до реальності, продовживши свої аргументи:

- Ми міркували про те, чиїм же виробом є весь наш підлий світ. А склепав його наш Творець.

- Підлим його зробили злі люди, а не Бог! – запротестував ксьондз Гаврилко, вичавлюючи з себе залишки енергії.

- А хіба не проголошуєте ви з амвонів, що люди стають поганими внаслідок діяльності диявола? Але диявола, що ми щойно встановили, створив Творець, бо це Він створили на цій юдолі сліз. З чого випливає – що сатана, це лакей Господа Бога.

- Apage!

- Пан ксьондз відносить це "Вийди звідсіля!" до мене?

- Я відношу це до диявола, який сидить у тобі і підбурює говорити дурниці!

- Але ж які дурниці, святий отче? Якщо сатана…

- Сатана - це падлий ангел, бунтівник! Але ніякий ні лакей Господа Бога, божевільна ти людина!

- Гаразд, давайте на хвилинку приймемо, що він не лакей, а бунтар, що тільки переміг. Переможець, оскільки виборов для себе незалежність і має всемогутність як розпорядник зла. Будучи логіком, тут я стикаюся з логічним абсурдом – дві всемогутні істоти, які взаємно борються без жодного результату… А хіба всемогутність, за визначенням, не є стовідсотково ефективною?... Але, зустрічаючи такий абсурд, я все ж таки схильний вважати , що диявол – це слуга або співробітник Предвічного.

- Диявол не співробітник, але ворог Спасителя, про що знають усі, а тобі це не відомо, мислитель?!

- Якщо так, то виходить, що диявол перемагає. Світ тріскається від зла, а Господь Бог не може запобігти цьому. Душі мільйонів людей відводяться сатаною на вічне прокляття, а Господь Бог не може цьому протидіяти, хоч і бажає, щоб усі врятувалися!

- Людина отримала від Господа вільну волю, і він повинен сам захищати чистоту своєї душі!

- Господи Боже мій, я ж не можу захистити навіть чистоту власних думок… – зітхнув Станьчак. Цікаво, а від кого людина отримала усіляку слабкість?... Правда, для того й потрібні священики, щоб людина внизу могла шукати допомоги... Ось на мене б чудово подіяло логічне допомога пана ксьондза з питання не тільки всемогутності Божого, а й всезнання Вічного. Господь Бог, будучи всезнаючим, тобто знаючим і майбутнє, повинен був чудово знати, що світ перетвориться на купу гною, а більшість людей – у тварин. Тоді чому він не створив і світу, і людей краще, а зліпив таку халтуру? Якщо ж виробничий дефект був типовим "нещасним випадком на виробництві" - чому він не зробив подальшого коригування виробу? А якщо він цього не зробив, то за яким правом ви приписуєте Йому всемогутність?

Підводячи свої висновки до кінця, Станьчак майже кричав. Гаврилко відповів йому таким же гнівним тоном:

- Можеш балакати, що завгодно! Але своїми гидкими словами, масон проклятий, ти не зміниш величі Спасителя! Ти не зможеш відібрати у нього ні всезнання, ні всемогутності!

- Та хіба б я посмів?! Тож нехай пан ксьондз не боїться...

- А я й не боюся!

- …Хай пан ксьондз не боїться діалектичної балаканини філософа. Скоріше вже, побоюйтеся фактів. Хоча б тих, які доктор Хануш міг би надавати пану ксьондзу нескінченно. Запитайте у нього про дітей, які вмирають на лікарняних ліжках, і про їхніх матерів, які намагаються вимолити у Господа здоров'я для своїх короїдів. Можливо, у Старого проблеми зі слухом, і ці жінки занадто тихо моляться, га? Але навіть при всіх своїх проблемах зі слухом, Він повинен чути гуркіт гармат? Тут я маю на увазі битви та священиків обох воюючих сторін. Такий священик постійно молиться до Небес, благаючи, щоб його армія перемогла. Для Господа Бога такі молитви перед битвами і під час них повинні бути дуже незручними, адже вони створюють дилему: кому тут допомагати? А якщо ще прапори обох сторін, що б'ються, вишиті зображеннями святих або зображеннями самого Христа… Поділ милосердя і всемогутності між тими, хто ненавидить один одного і намагається знищити супротивника - дилема малювання складна, так що я не заздрю ​​Передвічному у цій роботі і розумію, що в таких ситуаціях Він не може бути ефективним як карета швидкої допомоги.

Ксьондз Гаврилко замість того, щоб продовжувати суперечку, склав долоні і беззвучно молився. Це відібрало голос у Станьчака, тому запанувала похмура тиша. Її перервав меценас Кржижановський, обережно прокашлявшись (ніби намагаючись усіх розбудити), а потім сказав:

- Що ж… Господь Бог не звільнить нас від обов'язку, панове… Ми тут вели дискусію щодо статусу диявола та його ролі… Думаю, всім ясно, що диявол, з яким маємо вести справу ми, це гестапо…

- А особисто – Мюллер! – уточнив Кортонь.

- Саме, інфернальний Мюллер… Я не стверджую, ніби нам вдасться перехитрити