Читати книгу - "Подарована Асмодею, Іванна Желізна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Бос, наш гість прибув, — один з бійців доповідає мені в рацію.
— Впустіть його.
Я дивлюся, як масивна брама відчиняється і на територію ангара, в супроводу моїх бійців, в’їжджає позашляховик нового губернатора Джорджії. З виборів минуло достатньо часу, щоб можна було вирішити це маленьке непорозуміння і нарешті оголосити себе новим покровителем штату.
— Попіклуйтеся про губернатора, — охоронець киває мені й поспіхом відчиняє водійські двері, з яких виходить чиновник. Дивно, але замість того, щоб бути наляканим, він виглядає досить роздратованим.
— А я все чекав, коли ви, містере Паркер, захочете зі мною поговорити, — на чуже зухвальство я тільки вишкіряюся.
— Містере Старк, я був надто зайнятий, щоб приділити час вашій скромній персоні.
У ангарі зараз не тільки ми двоє, а й десяток моїх озброєних бійців, які в будь-яку мить готові здійняти курок. Та тільки в цьому немає жодної необхідності. По-перше, на моєму плечі висить незмінна М-16. По-друге, сьогодні я планую тільки одну розмову, яка розставить всі крапки над “і” у наших з губернатором Старком відносинах.
— Містере Паркер, облишмо цю всю бутафорію. Я прекрасно знаю навіщо тут, а тому давайте відразу перейдімо до суті справи, — цей Старк був надто безстрашним, як для того, хто міг би вже не вийти живим з цієї споруди.
— Суть справи така: ви або зі мною, або проти мене, — чоловік тільки посміхнувся на почуте. — Оберете другий варіант і наречете себе на вірну смерть.
Церемонитися я не буду. Як усунули Мерфі, так можуть усунути й Старка. Незамінних немає. Якщо перейде мені дорогу, то може підбирати бюро ритуальних послуг і писати заповіт.
— А якщо у мене за спиною стоїть янгол-охоронець, що не поступається вам у силі? Що тоді скажете, пане Асмодей?
— Ви справді вірите, що ваш покровитель у змозі потягатися зі мною?
— О, я в цьому навіть не сумніваюся. У вас достойний супротивник, який такий же безжальний та хитрий. І він передбачив нашу зустріч. Навіть просив передати вам послання.
Коли Старк робить крок уперед, мої охоронці напружуються і виставляють автомати перед собою. Я здіймаю руку вверх і даю їм знак не рухатися. Сам же підходжу до губернатора, щоб почути, яке послання залишив мені пацюк.
— Хай друзі багатіють, вороги не бідніють, а я подивлюся в кінці, хто кого здолає в цій війні.
Війна офіційно почалася. Що ж, все до цього йшло. Якщо пацюк вирішив вилізти з тіні, то я маю гідно його зустріти. Він ще пошкодує, що насмілився протистояти мені.
— Тоді і я вами дещо передам, містере Старк.
***
— Норо, це транексамова кислота, — Маркус передав мені пляшечку з якоюсь рідиною. Ні її назва, ні вигляд нічого мені не говорили. Надто далека я від медицини. Останні два тижні роботи, помічницею у лікаря, мені це тільки ще більше підсвітили.
— Для чого вона потрібна?
— Її застосовують до поранених, які потребують значного переливання крові при геморагічному шокові або при декількох великих ампутаціях, — тільки сама згадка про рани та кров викликала у мене нудоту.
Боюся уявити, що буде, коли на операційному столі лежатиме людина, а не манекен.
— Транексамова кислота допомагає зменшити крововтрати при внутрішніх кровотечах у тих місцях, де неможливо застосувати турнікети та гемостатичні пов’язки.
— І як її застосовувати?
Маркус взяв з шафи два шприци. Один звичайний, інший для внутрішньокісткового введення та підійшов з ними до манекена, біля якого стояла я.
— Транексамова кислота застосовується якнайшвидше, але не пізніше 3 годин з моменту отримання травми. Є два способи повільного введення: внутрішньовенний та внутрішньокістковий.
Я слухала Маркуса і намагалася запам’ятати почуте. Хай воно у мене і не хотіло вкладатися в голові, я розуміла, що від моїх дій залежатиме чуже життя.
— Отже…
Чоловік переривається, коли по телевізору починають показувати екстрені новини. Навіть я ставлю пляшечку з кислотою і підіймаю голову, щоб поглянути на те, що трапилося.
— Це BBC NEWS. Щойно стало відомо, як в автомобіль нового губернатора штату Джорджія, Едварда Старка, в`їхала вантажівка, — на екрані з’являються кадри повністю розбитого авто, на лобовому склі якого видно бризки крові. — Поліція прибула на місце ДТП.
Боже… яка страшна картина…
— Повідомляється, що губернатор загинув на місці, а от водія вантажівки в тяжкому стані госпіталізували. Наразі правоохоронні органи встановлюють особу винуватця, при якому було знайдено гвинтівку М-16.
Маркус тяжко зітхає і вимикає телевізор.
— Норо, тобі потрібно якомога швидше всього навчитися.
— Але чому? — мене дивувала така різка зміна настрою лікаря.
— Бо почалася війна, дівчинко.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Подарована Асмодею, Іванна Желізна», після закриття браузера.