BooksUkraine.com » 📖 Сучасний любовний роман » Ігри долі, Анна Квітка 📚 - Українською

Читати книгу - "Ігри долі, Анна Квітка"

133
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Ігри долі" автора Анна Квітка. Жанр книги: 📖 Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 101
Перейти на сторінку:
Розділ 33: Полон безсилля .Евсун паралізована

 

Евсун марила. Її свідомість плавала між реальністю та сновидіннями, вона знову і знову бачила його обличчя, чула голос.

— Емір… — ледве чутно прошепотіла вона, гублячись у маренні.

Її тіло палало від жару, а руки безсило ковзали по простирадлу, ніби намагаючись зачепитися за те, що вже давно зникло.

Зранку лікарня ожила новиною — Евсун прийшла до тями.

Коли Зейнеп зайшла в палату, її очі наповнилися сльозами.

— Евсун… — вона підійшла ближче, обережно взяла її за руку. — Я так скучила за тобою…

Евсун напружено вдивлялася в знайоме обличчя.

— Зейнеп… де Емір? Він був тут…

Зейнеп трохи розгубилася.

— Та ні, його давно не було, про що ти?

— Ні, він був тут! — наполягала Евсун, її серце шалено гупало.

Зейнеп замовкла на кілька секунд, потім вийшла з палати. Коли повернулася, її погляд був серйозним.

— Я перепитала у всіх… Його не було тут, Евсун.

Вона похитала головою.

— Він кохає мене… Я сама чула…

Але Зейнеп лише сумно зітхнула.

Минуло три дні.

Айше, не стримуючи сліз, увійшла до палати, стискаючи руки доньки.

— Доню… моя Евсун… Як ти? Тобі краще?

Евсун кивнула, ледь усміхнувшись.

— Так, мамо, усе гаразд.

Айше полегшено зітхнула, поцілувала її в чоло і вийшла.

Тоді до палати зайшов Явуз.

— Як ти, Евсун?

— Добре… — її голос був тихим, без емоцій.

За хвилину з’явився лікар.

— Нам потрібно поговорити, пане Явуз.

— Щось не так? — насторожилася Евсун.

Лікар зітхнув.

— Через аварію було травмовано нижні кінцівки… Мені дуже шкода, але ви не зможете ходити. Ви паралізовані.

Світ завмер.

— Ні… — з її губ зірвалося ледве чутне слово.

Явуз стиснув кулаки.

— Є ж якийсь вихід, лікарю?

— Єдиний варіант — складна операція, але ризик дуже високий.

Очі Евсун наповнилися сльозами.

Минув тиждень.

Евсун виписали з лікарні, і вони з Явузом повернулися додому.

Явуз намагався відволікти її, хотів зробити все, щоб вона почувалася краще.

— Що б ти хотіла з’їсти? Я приготую тобі все, що захочеш.

— Мені нічого не хочеться… Я краще трохи відпочину.

— Гаразд. Я буду внизу, якщо що — клич.

Він вийшов, зачинивши двері.

Евсун мовчки дивилася у стелю, а потім сльози мимоволі покотилися по її щоках.

Вона добре знала: Емір приходив. Він був тут.

Але він покинув її.

Її серце рвалося до нього, боліло нестерпно. Хотілося кричати на весь світ, але вона лише безсило лежала, стискаючи кулак.

Він поїхав… Він більше не повернеться…

Та її серце не могло прийняти цю правду.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 32 33 34 ... 101
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри долі, Анна Квітка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ігри долі, Анна Квітка"
Біографії Блог