Читати книгу - "Безприданниці. Ребекка, Олена Гуйда"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Я буду з нетерпінням чекати вашого повернення, мілорде, - щиро промовила я.
На коротку мить він озирнувся і наші погляди знову зустрілися. Куточок його губ ледь здригнувся в натяку на посмішку, але він тут же відвернувся і вийшов геть.
А я вперше за півтора тижні перебування в Північній межі щасливо посміхнулася і дозволила собі порадіти.
Загін з лордом Аморою на чолі я вийшла проводити на ґанок, загорнувшись в подарований ним плащ і щиро посміхаючись чоловікові. І навіть коли невеликий, всього в десять чоловік, загін покинув замок, я все ще дивилася йому в слід.
Маленьке замовлення на удачу точно не завадить. Я прошепотіла потрібні слова, присмачивши їх магією, і відправила слідом за чоловіком. Нехай повернеться неушкодженим, куди б він не поїхав.
- Міледі, - гукнула мене Розі, привертаючи увагу. - Слуги зібралися в залі, як ви і веліли.
- О! Так! - згадала я. - Вже йду.
Чудовий настрій мені не змогли зіпсувати навіть похмурі обличчя підлеглих, які зібралися в залі і перешіптувалися. Точно намагалися вгадати, що за дурощі в цей раз стукнули мені в голову. Навіть Хільда з її звично незадоволеним виразом на обличчі зацікавлено приділила всю свою увагу мені, шикая на балакучих покоївок.
- Доброго всім дня, - голосно вітала я принишклих слуг. - Вас звичайно ж мучить питання, що мені знову від вас потрібно? Я відповім на нього! Нічого. - я посміхнулася, відмітивши здивування на обличчі слуг. - Напевно, мені слід було почати саме з цього. Так ось, всі, кого не влаштовують нові порядки в замку - можуть йти геть і шукати собі нову роботу. Як і раніше вже не буде, і щоб отримувати платню доведеться працювати.
Случи, що збилися в купу, забурмотіли всі разом, але слово взяла біла від хвилювання Хільда.
- За відсутності лорда ви не маєте права вигнати кого-небудь! - і слуги її підтримали схвальним гулом.
- Я не жену нікого. Поки що. Пропоную, самостійно вибрати, як бути далі. Починаючи з цього місяця платню видавати буду особисто і пропорційно виконаній роботі. Крадіжки будуть каратися, суворо! - дізнатися якесь таке суворе покарання взагалі прийнято в цих місцях у мене часу не було, тому я вирішила дозволити слугам додумати самим. Судячи з того, як побілів кухар і ще пара слуг - карали тут без жалості. - За без причини невиконані доручення урізатиму платню. Але працьовиті старанні працівники будуть нагороджені. Поки це все. Якщо хтось надумав покинути замок - за платою зайдіть до мене в покої. Сьогодні і завтра. Після, я буду вважати, що ви прийняли нові умови і вимоги, і готові працювати за ними.
Тиша в залі повисла така, що чутно було, як лягав сніг на карниз по той бік скла. Вперше на мене дивилися не як на чужачку, що випадково забрела в Північну межу, а як на... нехай ще не господиню, але леді, з якою краще рахуватись.
- Тепер можете повертатися до своїх справ, - обдарувавши всіх посмішкою, милостиво дозволила я і обернулась до виходу.
Жорстко вийшло. Але інакше вони не стануть мені підкорятися.
- Краще б лорд одружився на Вьерні, як і збирався, - обмовилася якась служниця.
Я ледь втрималася, щоб не озирнутися. Значить, ось хто ця дівчина. Наречена!
Чомусь ця новина боляче різонула по серцю, все ж зіпсувавши настрій. Але я швидко взяла себе в руки. Все ж дружина - я. І... він не ділить з нею ліжко. Не став би ганьбити майбутню дружину.
І гарний настрій повернувся в одну мить.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безприданниці. Ребекка, Олена Гуйда», після закриття браузера.