Читати книгу - "Ігри долі, Анна Квітка"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Евсун було важко. Вона відчувала, ніби потрапила в пастку власного тіла. Колись вона мріяла про сім’ю, про кохання, про щасливе майбутнє, але тепер ці мрії здавалися такими далекими. Її параліч та неможливість мати дітей стали для неї справжнім вироком.
Та серед болю та безнадії в ній запалився новий вогонь. Вогонь боротьби. Вона не збиралася приймати свою долю. Вона знала, що мусить повернути собі те, що втратила. А головне — повернути собі Еміра.
Коли вранці до неї зайшов Явуз, Евсун уже мала план.
— Добрий ранок. Як ти? Тобі краще? — запитав він, уважно дивлячись на неї.
— Добрий. Так, мені значно краще, — відповіла вона, хоча насправді всередині її розривали сумніви і страх.
Евсун зітхнула й подивилася на Явуза.
— Я хочу зробити операцію. Я знову хочу ходити.
Явуз нахмурився.
— Це небезпечно. Ми не можемо ризикувати твоїм життям.
— Це моє життя, і вирішувати мені! — голос Евсун здригнувся, але вона не відступила. — Я хочу почати все з чистого аркуша. Я хочу знову відчувати радість, а не сидіти в цих стінах, чекаючи, коли життя пройде повз мене.
Явуз дивився на неї довго, ніби зважував усі «за» і «проти». А потім зітхнув.
— Гаразд. Нехай буде по-твоєму.
Це був перший крок до змін.
Підготовка до операції
Коли Айше дізналася про рішення доньки, вона розгубилася.
— Ні, Евсун! Я не дозволю! Це занадто ризиковано!
— Мамо, це мій єдиний шанс. Я хочу спробувати.
Айше бачила, що Евсун непохитна. Вона сперечалася, благала, але зрештою зрозуміла — іншого виходу немає.
— Гаразд. Але знай, що ми всі будемо поруч. Ми підтримаємо тебе.
Евсун усміхнулася — вперше за довгий час.
Операція
День операції настав. Вона лежала на лікарняному ліжку, стискаючи руки на грудях. Їй було страшно, але вона вірила, що після цього почнеться нове життя.
— Ти впевнена? — запитав Левент.
— Так, брате.
— Ми будемо тут, чекаючи тебе, — сказала Айше, ніжно погладжуючи її руку.
— Я знаю.
Операція розпочалася.
Година за годиною, а новин не було.
— Чому так довго? — нервувала Айше.
Левент теж хвилювався.
— Щось точно пішло не так…
Явуз стояв осторонь, мовчки стискаючи кулаки.
Аж раптом двері операційної відчинилися. Лікар вийшов у коридор.
— Потрібна кров! Четверта група!
Це була рідкісна група крові, і знайти її було майже неможливо.
— Знайдіть донора негайно! — наказав Дживан.
Час спливав. Евсун ставало все гірше.
— Вона може не пережити цю ніч… — прошепотів хтось.
Чи справді це кінець? Чи знайдеться донор, який врятує її?
Її життя висіло на волосині…
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри долі, Анна Квітка», після закриття браузера.