Читати книгу - "Сплетіння доль: оазис на двох, Вів Жарні"

— Я не знав, що можна… ротом…

— У нас попереду багато відкриттів. — Хлопець акуратно поклав лілейця на м'яку підстилку з трав та пелюсток. — Ти дуже гарний, — милуючись, Джорі окреслив овал обличчя і схилився для поцілунку, проте порив був  зупинений пологом із подій. Ухилившись від щупалець, які зависли на рівні очей, землянин не одразу збагнув, що вони лащилися до нього, лізучи під руки.

— Вони — це я, пам'ятаєш? — Квіт притримав готового відсунутися землянина, і той здався. Тремтячою рукою перехопив подію і дослідницьки провів по ній, відзначаючи відсутність кісток та пружність. — Ти заслужив нагороду, — Теффі, випромінюючи задоволення, притис хлопця до себе і пустотливо лизнув у губи. —  Мені мало одних рук, щоб обійняти тебе, — сказав лілеєць і для наочності обплів Корріна додатковими кінцівками. Здавив його грудну клітку і, відпустивши, погладив по спині.

— Неприємно? — поцікавився носій щупалець.

 —  Дивне відчуття. Ти наче ковдрою мене накрив. Гумовою.

— Вже прогрес, — Теффі розкинув події так, щоб вони утворили промені.

— Не рухайся, — попросив Джорі сівши на п'яти. — Зараз-зараз, на язиці крутиться. О! Спіймав! Ти сухопутний квітковий восьминіг.

Квіт порився у своїй енциклопедичній пам'яті й округлив очі.

— Я — головоногий молюск?

— Дуже розумний, — присмачив незграбне порівняння компліментом Коррін і провів рукою по найближчій події.

— Я тобі покажу молюска! — Теффі відштовхнувся від землі всіма щупальцями, вивернувся з-під Джорі і стрімко перекинув хлопця на лопатки. Утримуючи руки й ноги розп'ятого Корріна, лілеєць за дві секунди позбавив його штанів із черевиками і зазирнув у біло-блакитні озера, на дні яких клубочився страх. — Я пожартував, — Квіт заспокійливо погладив землянця по вилиці й злодійкувато торкнувся ямки між його ключицями.

— Знаю, — хитнув головою юнак, картаючи себе за малодушність.

— Стукає, — Теффі повернув пальці на вподобану беззахисно-м'яку ямку.

— Від твоїх викрутасів у мене серце в горлі б'ється, — видавив із себе посмішку співрозмовник.

— Я подивлюся? — повторив прохання Квіт, огладжуючи груди свого полохливого міддає.

— Весь у твоєму розпорядженні. Торкатися також не забороняється, — підморгнув Джорі інопланетному досліднику.

— Підказуй, ​​раптом що, — попросив Квіт з усією серйозністю і взявся за вивчення тілесного атласу губами й не зайнятими утримуванням кінцівками.

Спочатку Коррін посміхався. Сопіння та почергове тикання у вухо та носа щупальцями було лоскітним. А ось облизування мочки та дослідження раковини язиком сподобалося йому більше, по шиї промарширувала рота мурашок.

Теффі повільно переміщався по тілу інорасця, смакуючи кожен сантиметр шкіри. Її солоність надавала любовній грі пікантності, а зв'язаність землянця дарувала п'янке відчуття вседозволеності, яким Квіт жодною мірою не збирався зловживати. Все чого він хотів, так це щоб Джорі йому не заважав і припинив сприймати його дії як загрозу. Прикусивши смішний коричневий ґудзик на грудях Корріна і почувши, «боляче... ніжніше», Теффі спокутував провину зализуванням, а з лівим соском поводився обережніше. Здавив його губами, дряпнув зубами і потер затверділу вершину язиком. Цього разу Джорі пройняло, про що він сповістив партнера здавленим миканням. Квіт затримався на виявленій точці задоволення, потягуючи губами й посмоктоючи маленьку твердість. Поніживши соски, лілеєць рушив далі, натрапивши на крихітну ущільнену нерівність.

— Ти не чистоцвітний? — звів брови він і торкнув виявлену цятку кінчиком пальця.

— Я стовідсотковий хомо сапієнс, а то родимка — пігментне утворення. Вони часто зустрічаються у людей і не мають відношення до нашого походження.

— Дірочка у животі це папак? Я читав, що через нього люди харчуються та дихають, перебуваючи у зародковому стані.

— Пупок, решту ти правильно сказав. Звільни мені руки, я хочу тебе торкатися. «І довести до несумісного зі словоблудством стану. Інакше через пару твоїх питань, я замість сексу кататимуся по траві від сміху».

—  Відштовхнеш, — завагався Теффі, погладжуючи подіями окільцьовані зап'ястя.

—  Поцілую, — підвів голову Коррін і комічно витягнув губи трубочкою.

Лілейцю подобалося ловити щупальцями пульсацію, що йшла від вен його міддає, проте прохання він виконав. Опинившись на волі, Джорі вдячно потер шорсткі боки пелюсткового. Покрутившись, щоб зайняти зручнішу для цілування позу, Квіт вперся задом у щось гаряче й озирнувся.

— Твій орган розмноження змінив колір і розмір, — повідомив Теффі, чим увігнав Корріна в фарбу. — Я торкнуся?

— Це тобі не джойстик! Не треба так хапати! — заголосив Джорі, брикаючись, але щупальця його смикання припинили. — Я ж не відірвав тобі ярі, і ти, будь ласкавий, не позбавляй мене життєво важливої ​​частини організму.

Зрозумівши, що схибив, Теффі винувато поник і прибрав руку. Твердий обтягнутий шкірою стрижень, мабуть, був ніжнішим, ніж здалося йому на перший погляд. А до дивного мішечка під ним і зовсім було страшно торкатися.

— Не роби того, що тобі самому б не сподобалося, — пом'якшив тон Коррін. — Пересядь нижче, я покажу, як треба.