Читати книгу - "Знак Ареса. Частина четверта. Калинів день., Родослав Світланін"

 - Тобто одна спільна Європейська держава - Сполучені Штати Європи, яку хотіли мати під своєю владою в різний час Юлій Цезар, Наполеон І, Вільгельм ІІ, Гітлер, а також комуністи, сьогодні без війн утворюється на основі дипломатичних договорів між країнами?

 - Так, Елло, і це був довгий шлях, розпочатий 25 березня 1957 року, коли глави шести європейських держав підписали на Капітолійському пагорбі Римський договір, символічно, що в тому самому палаці Кіджі в Римі було підписано і договір про запровадження єдиної Конституції для всієї Європи 2004-го.

 - Все ж будівництво Храму Святого Сімейства в Барселоні тривало довше...

 Хресна хода завершувалася, на центральному місці перед входом до храму, прикрашеному квітами, розташували чудотворну ікону. Священик починав обряд освячення відновленого храму. Здійснивши молитву над ємністю зі святою водою, священик занурював віник із засушеної верби в чан і розбризкував краплі на стіни та поріг храму, потім заходив зі співочими всередину церкви, і там здійснював освячення.

 Родіон знову нахилився до Елли:

 - Нагадаю й інші слова пророцтва Дорофія, текст якого ми виявили в затопленому вівтарі храму, що нині освячується:

 «Коли ж Меч буде покладено на престол сатани,

 Пожежею будуть охоплені багато місцевостей,

 Відновляться затихлі конфлікти,

 Правителі розсваряться, згадуючи старі образи».

 - Так, я пам'ятаю ці слова, і що Меч зберігається в берлінському Пергамоні, теж пам'ятаю...

 - Справа в тому, що Меч Ареса вчора і сьогодні вперше демонструється відвідувачам Пергамського музею, потім він вирушить у турне: Париж, Лондон, Рим, Мадрид, Нью-Йорк... А з весни 2027 року посяде постійне місце поруч із «престолом сатани».

 - Поки Меч перебуває в одній із шальок терезів, загроза нової світової війни зберігається... Але Дорофій у попередніх пророцтвах попереджав, що і битва Хассалеха з «новим Батиєм», і затоплення територій, як за часів Ноя, це - ще не світовий апокаліпсис. Пам'ятаєш, «вода зійде і птахи знайдуть нові місця для гнізд...». Однак «будильник» спрацював, а отже, світ стоїть на межі нової великої війни...

 - Не будемо поки що думати про новий переділ світу... Ми відстояли свою свободу. Життя продовжується! А на рівні державних планів ми знову повернулися до проєкту будівництва мосту між Нікополем та Кам'янкою. У зв'язку з тим, що Каховське водосховище відновлюватися не буде, загальна довжина «прольотів» зменшиться, але міст все одно буде!

 - Я рада, що твоя мрія здійсниться!

 - Крім миру, який, на щастя, настав, і здоров'я всім моїм близьким, я ще дуже хотів би, щоб Катя одужала та встала з інвалідного візка... Можливо, їй допоможе чудотворна ікона, Греков же зцілився біля її образу?

 - Знаєш, Родіоне, коли ти мене вагітну відправив у Сірміоне, де була Катя, я сподівалася, що зможу їй допомогти. Так, у мене від стресу після трагедії затоплення наших міст і сіл пропав божественний дар зцілювати суглоби й лікувати хребет, але я сподівалася... Однак дар до мене не повертався, і я вирішила знову побачитися з іконою, у якої я отримала цей дар...

 - Ти літала на Родос?

 - Вибач, я теж від тебе дещо приховала... Я найняла водія, Каті й Олі сказала, що їду на кілька днів у Мілан, до клініки, де я спостерігалася, а сама поїхала з півночі Італії до чорногорського міста Цетіньє, де 11 місяців року перебуває ікона Філеримської Божої Матері. Після молитви біля її образу, я знову відчула, що можу лікувати людей, проте скільки я не намагалася, Каті я допомогти так і не змогла... Я провела над нею багато сеансів, водночас допомагала іншим людям, але Каті мої маніпуляції й молитви не допомагали...

 - Бліндир вважав, що проблема Каті пов'язана з центрально-нервовою системою, адже при падінні у неї пошкодився спинний мозок, також під час нещасного випадку вона зазнала сильного стресу...

 У цей час Катя на інвалідному візку з електричним керуванням під'їхала до чудотворної ікони, служба на порозі храму тривала. Вона зняла зі своєї шиї кулон Сансара і попросила одного зі священнослужителів повісити його на ікону. Помолившись, Катя перехрестилася і, від'їхавши на візку, знову зайняла те місце, на якому перебувала раніше.

 Коли церковна служба з урочистого освячення храму закінчилася, ікону Божої Матері занесли до церкви і встановили на відведене їй місце з правого боку храму. Парафіяни і присутні люди почали розходитися.

 У храмі, який отримував нове ім'я на честь Преображення Господнього, залишалося виконати лише один розпис, під куполом передбачалося закінчити зображення лику Ісуса Христа, відомого, як Спас Нерукотворний. Богдан раніше вже намалював графічне зображення Спасителя, залишалося нанести на підготовлену поверхню фарби. На спеціальний ґратчастий майданчик, розташований під самим куполом церкви, піднялися драбиною Богдан та Альбіна, й відразу пристебнулися карабінами до страхувальних канатів. Будівельники-альпіністи допомогли підняти під купол Катю без інвалідного візка, підкріпивши за її спиною жорстке пластикове сидіння, закріплене страхувальним канатом, при цьому на будівельному майданчику вона перебувала в сидячому положенні, ноги її звисали, а сама вона могла дотягатися до поверхні купола і наносити фарби. Радості Каті не було меж, коли з-під її пензля лягали мазки, а образ Спасителя «оживав»!