Читати книгу - "Пелікани, Ольга Ігорівна Брагіна"

грецького «бачу тебе», як написано в дитячому журналі, хоча

невідомо, які там у Древній Греції телевізори, через рік після

закінчення школи вони прийшли до нього в гості слухати класичну

музику в скрипковому ключі та історії про папугу, який упав у

киплячий борщ і помер, пофарбований в червоний колір скорботи, жовтенятко згубило свою зірочку у засміченому мастикою коридорі, десь так одинока бродить за вікном дріжджами дредів гармонь, жодна гармонія неможлива на цьому етапі розвитку людства, гармонічна столова ложка лежить на тому самому місці, де колись

був твій язик язикатої Фроськи, колись його вразило в Кам’янці-Подільскому існування Зарванської вулиці, бо її бабуся завжди

говорила «як на Зарванській вулиці», так, вона любила чоловіків і

109

не любила бабусю, уявляла, як танцюватиме ту саму мамбу вітально

італьяно на вулиці будь-якого міста, у яке ніколи не поткнуться їхні

диванні війська — дивний покруч генетики й свавілля свідомості —

фотографувалася вона на фоні фахівців з побудови марципанових

фахверків, за фахом вона теж була смертним, але не хотіла це визнати, тому говорила з дітьми без дитинства лише їхньою мовою, коли їй говорили про захист авторських прав і про те, що треба

висилати собі власні твори в конверті, бо інакше хтось привласнить

їх собі без цього штемпеля на конверті Фігаро тут, Фігаро там, і

життєвий досвід нічому її не вчив, бо вона ще не бачила життя, але

була на екскурсії у хрущобах Нью-Йорку (закреслено) — по місцях

бойової слави героїв повісті «Яма», котра з якоїсь провладної примхи

не входить до шкільної програми, але яку читають пошепки з

ліхтариком під ковдрою, виконаною в забутій техніці гризайль, хоча

завтра треба прокидатися о шостій ранку під звуки гімну, на зміну

якому приходить піонерська зорька, Білосніжка й Краснозорька

корова Зірка, яку з’їли двадцять шість бакинських комісарів, які не

читають журнал «Баку» з красунею в стилі грандж на обкладинці, саме через це він вірив, що грандж живий, а не через написи на

стінах забутого міста, обкладинки міських мурів, загострені бруківки

безмовних бойових голівок шпульок шталмейстерів, шалено він

мріяв потрапити на цей мундіаль, на якому стюарти проведуть його

на найпринадніше місце в цьому райському садку, проносили чистий

спирт у собі, заливши його в засіб для запобігання вагітності або

засіб для прання, прали й прали до останньої чистоти ці плівки для

проявлення проявником, заливали очі й отримували межи очі в

межигірських просторах для гри в гольф, потім вона потрапила

кудись в останню лунку й перетворилася на Алісу у вигнанні —

мертва квола дівчинка серед таких самих по-дитячому безпосередніх

братів і сестер, які теж не ворушаться, бо витримка сорок хвилин і

необхідно тримати скелет у коліщатах кохання, дві дівчинки з

богеми дивляться одна на одну й повз, бо в серці дівчинки залізеш

ти і нічого там не побачиш, окрім темряви й холодного льоху

солодощів соул, грала вона йому замість, і він приймав це

імпортозаміщення, як належне, але дві дівчинки з богеми воліли

б краще з’їсти крихту чорного бородинського хліба минулих

перемог, та їм і пообіцяли ці декілька крихт на двох, але вони не

встигли їх з’їсти й померли поміж усіх цих живих і схожих на

скульптури з піску дітей, великі піщані скульптури, виліплені з

110

приморського піску, по якому вона ніколи не ходила, вона взагалі

вже ніколи не могла ходити, просто сиділа й дивилася у вікно на

імператорський сад Петергофу чи Монрепо, що означає «мій

відпочинок», і чекала, коли зрештою впаде цей останній листок, а

він усе не падав і не падав, і вона зрештою вижила та викинула це

невдале фото. І під фенобарбіталом сни такі яскраві й загадкові —

скляний будинок і дорога з м’якої міді, яка мнеться в дрібних руках, чому вас у результаті вигнали з Амстердаму, вас багато там таких, як ви? Потім мене пробило на хавчик (мені більше немає чого

викладати в інстаграм — їжа закінчилася), я пішов у кав’ярню, а

там одні менти — виявилося, що це їдальня при РРВС, так, це не

смішно, якщо ви сплатите кредит вчасно, банк віддячить вам

грошима, бо це банк «Новий», найкращі актори тигр Амур і козел

Амур чорного кольору невдалої статі — ти ж так поривався брати

участь у вихованні дочки, ну то чому тепер зник, її обрали солісткою

в хорі, коли всі інші діти лежали в одному безкорисному боксі, наче

ти нарешті влаштувалася на роботу, і всі хочуть розділити з тобою

останній свіжовижатий у погано вимиту склянку сік, і кава енд ван

вотер пліз — сказав він, і його навіть зрозуміли, тому що всі в нашій

країні мають розуміти іноземну мову, і всі інші також сказали сенк

ю, не встиг приїхати, і тут одразу вам презент від ресторану шеф-кухаря там якогось — як дитину назвеш, так вона і попливе від

сурогатної матері, вам треба помиритися на мізинчиках, і більше не

сваритися ніколи, потім вона зробила з обличчя курячу гузку й так

виклала себе в інстаграм, і зібрала всі можливі коменти й лайки, життя ти просто сметанку на язик переверни, і сметана термостатна

всім сметанам сметана, жорстока кухня сімдесятих увімкнулася

нарешті, діти будували зікурати з курячих окостів, потім проскакав

по місту олень і втік гулкою бруківкою, хтось захотів опублікувати

його оповідання, когось так жорстоко піддавали тортурам під вікном, що він не одразу зрозумів, що це березневі коти, а коли зрозумів, йому одразу стало нецікаво, але цей дитячий плач за вікном не давав

йому жодного спокою чи втіхи читача, а потім зовсім замовк, лише

гикавки приміських мигалок забовтували його напризволяще, миготіли в кістлявому мозку, після затримки дихання вона протиснула пензля в його трахею, щоб він мав змогу дихати цим сенсаційним

повітрям свободи, що розтинає його аорту на декілька нерівноцінних

частин — однією рухається кров, а іншою дріб’язок дробу, під яким

жертовною палахкотливою чортівнею рисок підводиться постійне

111

життя. Спочатку він писав поштмейстеру про те, що йому необхідні

якісь поточні відомості про самостійне життя поміщиків після

скасування кріпосного права, і всі підтримували цю безпосередню

заявку на успіх, щоб ніколи більше не поширювати холеру на обидві

ваші присадибні ділянки, на яких, наприклад, він вирощував якісь