Читати книгу - "Політ ластівки. Книга 1, Ольга Кост"

- На твій вибір, але от щось з Діснею було би чудово. Щось ніжне.

- Ніжне? Хм, зараз щось згадаю. В мами була улюблена пісня.

- Заспівай її.

- So this is love, Mmmmmm

  So this is love

  So this is what makes life divine

  I'm all aglow, Mmmmmm

  And now I know

  The key to all heaven is mine

Ця прекрасна пісня пробирає мене, чудовий голос Алекса. Я підіймаю голову і зустрічаюся поглядом з його очима. Ніжний погляд розтоплює  щось в мені.

- Алексе?

- Так, Ліві.

- Давай ще трохи пограємо.

- Пограємо?

- Давай знов зіграємо в любов, без якихось зайвих думок.

Моє серце колотиться в грудях, відбиваючись напевно і в грудях Алекса. Так хочеться доторкнутися до нього. Забираю руку з його долоні і проводжу по щоці хлопця, пальцем ковзаючи по цій ямочці на його щоці, що з’явилася від легкої посмішки. Хлопець міцніше пригортає мене до себе. Повільно нахиляється до мене. Я нервово ковтаю, піднімаючи голову йому назустріч. Губи Алекса ніжно, майже невагомо, торкаються моїх, пускаючи хвилю сиріт моїм тілом. Коли поцілунок стає майже мукою, хлопець поглиблює його. Я гублюсь в дотику його губ, в його терпкому смаку, в його деревному запаху. Руки Алекса опускаються нижче на мої стегна, посилюючи усі мої відчуття.

Брак повітря змушує зупинити поцілунок, Алекс важко дихаючи пригортається до мого лоба своїм.

- Що ми робимо, ластівко? – хрипло запитує хлопець.

- Граємо, - навдивовижу теж хрипко відповідаю я, міцніше обхоплюючи пальцями його руку.

- Так. Це просто гра для мене і тебе.

- Просто гра, яку нам варто закінчити.

- Але в біса так не хочеться.