Читати книгу - "Остання із роду Віндор, Надія Філіпська"

Я втратив два дні, які міг провести разом з відьмочкою!

– Розкажи, як твої справи у Аріелли? Ти виконав те, про що вона просила?

Я тяжко зітхнув. Академію то я врятував, а от знайти щось варте про трипатонів не зміг.

– Ще ні, – коротко повідомив. – Але дуже сподіваюся, що та інформація, що була в королівській бібліотеці, мені допоможе. Там виявилося не все так просто.

– Я це знав. У роду Віндор нічого просто не буває.

– Як влучно ти це сказав, – оцінив вислів друга.

– Ріхтер, ти змінився! Мені здається, ти чогось недомовляєш!

– Іншим разом розповім. Я і так витратив тут багато часу. Потрібно повертатися до відьмочки, – щойно я це промовив, одразу зрозумів, що не буду чекати до завтра, а повернуся до Арії вже сьогодні.