Читати книгу - "Свобода"

Перша значна криза настала на останньому курсі навчання, за два роки до того, як вони познайомилися з Петті, коли Волтер закохався у злющу другокурсницю на ім’я Номі. Коли вірити Річарду (а Петті довелося почути цю історію саме від нього), то ситуація була досить простою: його наївного у сексуальному плані друга експлуатувало дурне дівча, якому він зовсім не подобався; врешті-решт Річард серйозно взявся за те, щоб продемонструвати другові всю нікчемність дівки. За його словами, дівка не була варта конкурування, її треба було просто пристукнути, наче настирного комара. Але Волтер бачив усе зовсім по-іншому. Він так розлютився на Річарда, що навіть відмовився розмовляти з ним протягом кількох тижнів. Вони жили у двокімнатному номері гуртожитку, які зазвичай виділяють старшокурсникам, і кожної ночі, коли Річард проходив через кімнату Волтера по дорозі до власної, більш відокремленої, він зупинявся для певних монологів, які б необізнаному глядачеві здалися, ймовірно, дуже кумедними.

Річард. Усе ще не розмовляєш зі мною. Неймовірно. Як довго це ще триватиме?

(Волтер мовчить.)

Річард. Якщо не хочеш, щоб я сидів тут і дивився, як ти читаєш, просто скажи.

(Волтер мовчить.)

Річард. Цікава книга? Здається, ти навіть сторінки не гортаєш.

(Волтер мовчить.)

Річард. Знаєш, хто ти? Ти як дівчисько! Це вони так вчиняють. Що за лайно? Припини проганяти мене.

(Волтер мовчить.)

Річард. Коли ти очікуєш, що я почну вибачатися, то цього не станеться. Кажу тобі раз і назавжди. Мені шкода, що тобі боляче, але сумління моє чисте.

(Волтер мовчить.)

Річард. Ти ж розумієш, так, справді розумієш, що ти — єдина причина, через яку я все ще тут. Спитай ти мене чотири роки тому, які шанси я маю на закінчення коледжу, я б сказав, що вони прямують До нескінченності.

(Волтер мовчить.)

Річард. Серйозно, я трохи розчарований.

(Волтер мовчить.)

Річард. Гаразд. Забий на це. Будь дівчиськом. Мене це не стосується.

(Волтер мовчить.)

Річард. Слухай. Якщо в мене проблеми з наркотиками, а ти викидаєш їх на смітник, я злюся на тебе, але я все одно розумію, що ти мені робиш ласку.

(Волтер мовчить.)

Річард. Звичайно, не дуже гарна аналогія, оскільки я, так би мовити, вживаю наркотики замість того, щоб просто їх викинути. Але якби ти був схильним до вживання важких наркотиків, у той час як я віддавав би перевагу легким, просто щоб відпочити трохи, і якщо прийняти теорію про те, що це просто ганебно — марно витрачати такі гарні наркотики...

(Волтер мовчить.)

Річард. Гаразд, тупий приклад.

(Волтер мовчить.)

Річард. Це було смішно. Ти б мав розсміятися.

(Волтер мовчить.)

Так, у будь-якому випадку, авторка уявляє собі цю ситуацію, вислухавши обидві сторони. Волтер продовжував мовчати аж до великодніх канікул, коли поїхав додому сам, а Дороті дізналася про причину, через яку він не взяв із собою Річарда. «Ти маєш сприймати людей такими, які вони є, — радила йому Дороті. — Річард — добрий друг, ти маєш бути йому вірним» (Дороті дуже серйозно ставилася до вірності — це привносило сенс у її не дуже вже радісне життя — і Петті дуже часто чула, як Волтер цитує це її напуття; здавалося, він надавав йому сакрального значення. Він вказував на те, що сам Річард зовсім не був вірним, коли вкрав дуже дорогу для Волтера дівчину; але Дороті, яка сама, можливо, підпала під Катцеві чари, відповідала, що не вірить, ніби Річард зробив це навмисно, аби завдати йому болю). «Добре, коли ти маєш друзів, — казала вона. — Якщо ти хочеш мати друзів, маєш пам’ятати, що ніхто не ідеальний».

Особливо неприємним додатком до дівочої теми став той факт, що всі, кому подобався Річард, завжди виявлялися великими фанатами музики[75], і що Волтер, будучи найпершим та найбільшим його прихильником, мав брати участь у прикрому змаганні з усіма тими дівчатами. Ті ж, у свою чергу, могли б ставитися набагато приємніше або, принаймні, терплячіше до кращого друга свого кумира, але з Волтером вони завжди були досить холодними, бо справжні фани весь час мають відчувати свій винятковий зв’язок з об’єктом їхнього обожнювання; вони дуже ревниво оберігають свої точки зіткнення, якими б малими або уявлюваними вони не були, — просто щоб забезпечити собі почуття власної унікальності. Дівчата, зрозуміло, не бачили кращих засобів стати ближчими до Річарда, ніж злитися з ним в одне своїми тілами, вивільнити справжні флюїди. Волтер здавався їм чимось на зразок незначущої недоречної комахи, хоча це саме Волтер познайомив Річарда з творчістю Антона вон Веберна та Бенжаміна Бріттена, це саме Волтер дав Річарду політичне підґрунтя для його найгнівніших перших пісень, це саме Волтера Річард любив по-справжньому. І тому таке холодне ставлення до нього таких гарячих дівчат викликало досить неприємні відчуття, але ще гіршими виявилися підозри Волтера — він визнав це перед Петті в ті роки, коли вони не мали таємниць одне від одного, — що за своєю суттю він зовсім не відрізнявся від тих дівчат; він був таким самим паразитом при Річардові, який намагається відчувати себе крутішим та кращим за допомогою такого собі особливого зв’язку з ним. А найгіршим були його підозри, що Річард знав про це, і Волтер почувався ще самотнішим і поводився обережніше.

Особливо ця ситуація загострилася у випадку з Елайзою, якій було замало просто ігнорувати Волтера, і вона робила все можливе, аби принизити його. Волтер дивувався, як Річард може продовжувати спати з особою, котра не переносить його кращого друга? На той момент Волтер уже достатньо подорослішав, щоб не грати у мовчанку, але він припинив готувати для Річарда; а головною причиною того, що він продовжував ходити на шоу Річарда, стала демонстрація ворожості до Елайзи; а потім до цього додалося ще й бажання попередити друга, щоб той не приймав «кокс», який йому щедро постачала Елайза. Звичайно, на того нічого не подіяло. Ні тоді, ні будь-коли в житті.

Втім, подробиці їхніх розмов про Петті, на жаль, лишилися невідомими, але авторці приємно думати, що вони не були схожими на обговорення Елайзи чи Номі. Можливо, Річард радив другові бути більш напористим із нею, на що Волтер удавався до пустих балачок, на кшталт того, що її колись зґвалтували, чи того, що вона на милицях; але у світі навряд чи є складніша справа, ніж уявляти чиїсь балачки про себе. Що