Читати книгу - "Наші розбиті серця , Кетрін Сі"

– Вибач.. давай краще не будемо продовжувати наші стосунки. 

Від шоку я не можу й слова вимовити, просто дивлюся як Ейден взуває кросівки і виходить. Мить, дві і я розумію що на вулиці дощ, а він без парасольки. Хапаю її і біжу за ним. 

Опинившись на вулиці я не побачила чоловіка. Невже так швидко пішов? Відкривши парасольку я звернула за будинок і побачила Ейдена. Він сидів на асфальті під дощем і плакав. Я тихо підійшла і вкрила його від дощу. 

– Ходімо до квартири.. будь ласка..  

Я плачу разом з ним. 

— Чорт, Хейзел, да в мене нічого не має! Що я можу тобі дати? – Його волосся повністю мокре від дощу. 

— А що повинно бути? Що ти повинен мені дати? — Чоловік мовчить. — Гроші? Будинок? В мене це все було з Шоном, і нічим хорошим це не закінчилося... просто дозволь бути поруч. Ти можеш дати мені себе, Ейден.

– Мені шкода, – підводиться і обіймає мене. – Мені так шкода, Хейзі… я такий дурень! 

Я нічого не відповіла, просто мовчки обіймала його. 

– Я зроблю тебе самою щасливою жінкою на світі, обіцяю! 

Котики, не забувайте будь ласка ставити вподобайкі цій історії  ♡ це дає зрозуміти автору, що вам цікаво читати далі і ви чекаєте на оновлення ♡♡♡ 

Дякую! :D