Читати книгу - "Енріке Портеро в Академії Баленсіага, Maurice Fedoux"

Хермоса так і не встигла нічого розповісти, адже їхню розмову раптово перервав рудоволосий хлопець із дещо невпевненим виглядом, який явно шукав компанії. Це був Рональдо Візелло.

— Привіт! Можна приєднатися?

— Так, сідай, — люб’язно запросив Енріке. — Мене звати Енріке. А це поруч Хермоса.

— А мене звати Рональдо, — сказав хлопець, сідаючи на сусідній шезлонг. — Слухай, а чому ти носиш ці бабські окуляри?

Але перш ніж Енріке встиг щось відповісти, Хермоса стримано, але твердо відповіла:

— Вони не бабські, вони унісекс, Рональдо. І він має в них, між іншим, стильний і впевнений вигляд.

Рональдо скептично глянув на Енріке й посміхнувся:

— Ага, скажеш теж. Такі носять тільки ідіоти. На ось, приміряй мої окуляри, дизайнерської роботи, — сказав він, знімаючи свої сонцезахисні окуляри й простягаючи їх Енріке.

— Обережніше у висловлюваннях, Рональдо, — невдоволено сказала Хермоса, насупившись. — Перед тобою сам Енріке Портеро!

Рональдо завмер, його очі розширилися від подиву, коли він усвідомив, кого зустрів. Тим часом Енріке, злегка збентежений такою увагою, акуратно приміряв запропоновані окуляри, очікуючи на реакцію нових знайомих.

— Отакої! Сам Енріке Портеро? Той самий Енріке Портеро? Повірити не можу, що Енріке Портеро приміряв мої окуляри! Вибач, якщо був різкий. Мені дуже приємно з тобою познайомитися!

Рональдо приязно потиснув руку Енріке, хоча той був трохи спантеличений такою різкою прихильністю.

— Ось тепер інша справа! — схвалив Рональдо новий лук Енріке. — У цих окулярах ти виглядаєш мужньо і стильно!

— Ох, ні! — вигукнула Хермоса. — Ці окуляри зовсім не відповідають сучасним трендам! Вони громіздкі й виглядають старомодно.

Рональдо напружився і з викликом відповів:

— Може, тобі здається… як там тебе звати?

— Хермоса, — ледве стримуючи роздратування, підказала вона.

— Так ось, Хермосо, запам’ятай: це чиста мода. Ось так виглядає чоловіча сила та стиль в одному флаконі.

Перепалка між ними почала розпалюватися, тому Енріке вирішив втрутитися:

— Друзі, спокійно. Не сваріться. Якщо чесно, ні ці, ні ті окуляри мені не підходять… я ж ношу окуляри для зору. А сонцезахисні мені ні до чого, якщо вони не допомагають зору.

— Дуже шкода, — сказав Рональдо. — Але візьми ці окуляри на згадку. Я дарую їх тобі.

— І я теж дарую тобі свої, Енріке. Впевнена, вони тобі стануть у пригоді, — додала Хермоса.

— Дякую, друзі, мені дуже приємно. Але поки що я їх не носитиму. Ще не вирішив, які з них мені підходять, — відповів Енріке з усмішкою.

Хермоса скривджено надула губи, примружилася й різко заявила:

— Що ж, Енріке, якщо так, то я підніму всі свої зв’язки, але ти носитимеш найстильніші окуляри для зору! І я займуся цим негайно. Вибачте, — рішуче встала вона, з пафосом розвернулася і попрямувала геть, залишивши обох хлопців збентеженими.

Рональдо, проводжаючи її поглядом, лише відмахнувся:

— «Я займуся цим негайно», — передражнив він її. — Не зважай, Енріке. Пихата дурепа. Її проблема в тому, що вона думає, що знає все краще за всіх.

Глава 3

Після того, як Хермоса пішла, Енріке й Рональдо розговорилися. Як і Хермоса, Рональдо також стане студентом Академії Баленсіага. Вони поступово знаходили спільну мову, обговорюючи Академію. Рональдо розповідав, що весь перший рік студенти ретельно вивчають обидва основні факультети.

— Ти знаєш, що в нашій Академії є два головні факультети? Стиль та інновації, — пояснив Рональдо.

Енріке зацікавлено кивнув:

— Так, я щось чув. Здається, нам доведеться обирати між ними. Ми одразу маємо обрати факультет?

— Ні, спочатку ми вивчатимемо кожен із них протягом першого року навчання.

Енріке з цікавістю нахилився ближче:

— Тобто ми не обираємо факультет одразу?

— Так, саме так, — підтвердив Рональдо. — Спочатку ти придивляєшся, вивчаєш, пробуєш свої сили в різних галузях. І вже наприкінці першого року робиш свідомий вибір. Це щоб не наламати дров і зрозуміти, що тобі насправді до вподоби.

— Це, певно, правильно. У нас буде час на роздуми, — замислився Енріке.

— Так, мені теж так здається, — усміхнувся Рональдо. — Особисто я поки не знаю, до чого більше схиляюся. Начебто все цікаво. А ти?

— Поки що не знаю. А як ти думаєш, що краще вибрати? — запитав Енріке.

— Один із найкрутіших факультетів — це Стиль. На факультеті Стилю вчать створювати образи, які миттєво привертають увагу. З цього факультету виходять найвідоміші модельєри та дизайнери — вони вигадують речі, що одразу впадають у вічі й запам'ятовуються. Студенти Стилю вчаться підбирати елементи гардеробу, аксесуари, навіть зачіски так, щоб усе разом виглядало гармонійно й вражаюче.

— Звучить справді круто, — погодився Енріке, а потім запитав: — А що з факультетом Інновацій?

Рональдо посміхнувся, ніби передчуваючи цікаву розповідь:

— О, Інновації — це факультет для тих, хто хоче змінити світ моди. Якщо на Стилі вчать створювати вражаючі образи, то на Інноваціях займаються створенням чогось абсолютно нового. Це факультет для винахідників, для тих, хто прагне впроваджувати нові технології, розробляти унікальні тканини, експериментувати з формами та матеріалами. Студенти Інновацій — справжні першопрохідники. Вони шукають нестандартних рішень, здатних змінити підхід до дизайну й навіть самі правила моди.

Енріке задумливо кивнув:

— Це звучить дуже надихаюче. Але, мабуть, для цього потрібно багато знань і навичок у техніці та науці?

Рональдо кивнув:

— Так, це так. Але якщо в тебе є пристрасть до відкриттів і бажання спробувати щось нове, факультет Інновацій може стати твоїм другим домом. Там тебе навчать мислити інакше, розширювати межі можливого і виходити за рамки звичного.

Тут раптово до них із самовдоволеним виглядом повернулася Хермоса. Вона променисто посміхнулася, сіла на шезлонг і заявила: