Читати книгу - "Позашлюбна дитина генерального, Ірина Романовська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Так-так, це точно перець. Гострий, вогняний, червоний. Ідеальне відображення Олегового характеру.
— Нічого страшного, Яно. Ти не забилася? — я помічаю, що куточки його пухких губ трохи підняті.
В очах Олега знову горить той зухвалий вогник, якого вже два тижні я не мала змоги спостерігати.
І виявляється, я дуже за ним сумувала.
Не можу зробити ні кроку, ні вимовити бодай слово. Я зачарована синовою його очей, та цим грайливим вогником.
Все, на що я зараз здатна – це негативно похитати головою. Зазначаю, таким чином, що ні, не забилася.
Присягаюся, якби кляті двері ліфта, що саме зараз почали роз'їжджатися, то я б поцілувала Олега. Прямо в губи. Отак вхопила б його обличчя в долоні, потяглась та поцілувала. Палко та стрімко.
Господи! Що зі мною взагалі коїться? Чому я раптом була готова зробити цей відчайдушний та ризикований крок? Невже Олег аж настільки мене причарував?
25.09. - вихідний
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Позашлюбна дитина генерального, Ірина Романовська», після закриття браузера.
