Читати книгу - "Гра в кота і мишу, Ніка Сасс"

Мій наступний день настає в обід. Почуваюся жахливо, зате спала, без сновидінь. Ночувала в Льоши, не хотілось засмучувати маму і бабусю своїм трохи нетиповим для мене станом. Як гарний господар, Льоша спав на дивані, поступившись мені своїм ліжком.

- Кави? - Промовляє Олексій бадьорим голосом, заходячи у спальню після стуку.

- А можна відразу рушницю? - Стогну я.

- Ні. Можна тільки каву. - Посміхається. Добре йому. Весело.

- Що за чарівну пігулку ти прийняв? Я теж хочу!

- Я вдвічі більший за тебе по вазі і пив трохи меньше. Жодних пігулок. - Сміється. - Давай вже підіймайся! Чекаю на кухні.

Одягаюсь і плентаюсь на кухню, дорогою дивлюсь в дзеркало і жахаюсь.

- Дідько! Я схожа на розстріпану панду.

- Найчарівнішу панду. - промовляє Олексій.

- Ну звісно. - Відповідаю з сарказмом.

Кожного року до святкового столу мама з бабусею готують багато всякої смакоти. Цей Новий рік не виключення. Прийшли Віталік з Оленкою, бабусіна подруга Анфіса Петрівна. Ми святкуємо, співаємо караоке, танцюємо і влаштовуємо конкурси. Зазвичай всі розваги придумуємо ми з бабусею, тільки цього разу я відмовилась брати участь. Опівночі під бій курантів загадуємо бажання. Моє - позбутися болю. Після обмінюємося подарунками, а пізніше їдемо на головну ялинку на Софіївській площі, щоб подивитись святковий салют. Звідусіль лунають вітання, щирий сміх. Що ж, сподіваюсь, цей рік буде кращим…