Читати книгу - "Будь моєю назавжди , Вікторія Вецька"

Пізніше, коли музика трохи стихла, Вітя почав розмову про плани на майбутнє. Ми обговорювали, мрії та цілі. Це дало мені нову перспективу, змусило замислитися про те, що чекає попереду. В кінці вечора ми з Вітею сиділи на вулиці, відпочиваючи після танців і шуму. Він глянув на мене і сказав:

— Ти виглядаєш краще. Вечірка пішла тобі на користь.

— Так, але деякі речі важко забути, — відповів я, згадуючи Соломію.

Ми сиділи в тиші, розуміючи одне одного без слів. У цьому вечорі було щось особливе — не просто розваги, а можливість на мить відволіктися і знайти нові сили для вирішення старих проблем.