Читати книгу - "Історія одного розлучення, Ана-Марія Еріш"

Я розумів, що хтось зіпсував гальма у машині, проте ми так і не знали, хто це може бути. Звичайно, можна було б подумати на маму Марі, однак це була не вона. Моє професійне відчуття казало, що жінка справді хвилювалася за нас, коли ми потрапили в аварію. На щастя, доля знову була прихильна до нас, і ми не сильно постраждали. Звичайно, в мене зламана рука, але з часом все налагодиться. От тільки я переживав, що у випадку чого не зможу захистити ні себе, ні свою дружину.

Тому, потрібно терміново розв'язувати це питання на раді управління. Я знаю, що це дуже важливе завдання для всіх, адже мова йде про безпеку Кари Ріддель. Це спадкоємиця великої корпорації, що має особливий талант. Але мені було цікаво, якщо деякі люди так зацікавленні в тому, аби вона створювала нову зброю, то навіщо тоді її вбивати? Для чого це все взагалі? Я абсолютно не бачу сенсу. 

А що, як її ніхто не хотів вбивати. Можливо, кожного разу її хотіли просто викрасти, але я опинявся поряд? Та як бути тоді з аварією. Раптом, вони знали, що я зроблю все, аби Кара вижила. Скоріш за все прибрати хотіли саме мене, адже я кожного разу заважаю. Але від цього зовсім не ставало легше, адже я ще б хотів пожити. Ні, коли працюєш на ФБР, то розумієш, що кожне завдання може стати останнім. Але я тільки зустрів справжнє кохання...

Батько зібрав раду ФБР, де якраз і мали обговорювати це питання. Звичайно, запросили й мене, однак всі чомусь поглядали на мою зламану руку. Ще б, я ж завжди був щасливцем, адже не мав ніяких серйозних травм чи поранень. До зустрічі з Карою Ріддель.

- Ми маємо вжити якісь заходи. - взяв слово генерал Кліфорд після короткої інформації про дану ситуацію. - Зараз безпека родини Ріддель стоїть для нас в пріоритеті. Наш агент, що займається цією справою, - він подивився на мене. - Вже не раз успішно нейтралізовував загрозу, приймаючи основний удар на себе. Однак так тривати довго не може. Ми зобов'язані знайти винного у цьому. Зараз біля вас лежить папки з усією доступною нам інформацію. Ознайомтеся, і я чекаю ваші здогадки.

На щастя, тут була лише загальна інформація про Кару та її найближче оточення. А от про мене — ні слова. Лише те, що вона одружена з агентом ФБР для того, аби він приглядав за нею. Хоча, чого я очікував? Невже б тут писало, що я без тями закоханий в дівчину, яку маю захищати навіть ціною свого життя. Але чомусь хотілося кричати на весь світ, що вона моя дружина. Та ми зараз на роботі, і я маю продемонструвати свій професіоналізм.

Якусь мить всі уважно читали документи та намагалися вигадати щось. А я ж просто відкинувся на крісло та уважно спостерігав за всім. Надія на те, що мені допоможуть, згасала кожної хвилини. Ці люди просто не можуть знайти виходу.

- Ну дивіться. - подав голос Картер. - Я думаю, що ми підозрюємо найближче оточення Кари. Наскільки відомо з цих паперів, то є одразу кілька людей. Це її найкраща подруга Марі, знайомий Гаррі, мати, дід, Тоні та хтось з її колег. Але останніх можна викреслити, бо їм це просто не вигідно. Як і подрузі. Хіба що хтось би заплатив великі кошти.

- Навряд чи це вона. - потиснув плечима я.

- Але зі списку викреслювати дівчину не можна. Це точно не вигідно Маркусу Рідделю, бо вона його єдина рідна людина. Також, Тоні можна прибрати з цього списку. - продовжив хлопець. - Ми не можемо чітко знати того, що це не хтось невідомий для нас. Кара Ріддель може бути мішенню для багатьох. Принаймні, ми знаємо в якому напрямку рухатися.

- Пропоную тоді стежити за цими трьома основними підозрюваними — Гаррі, Марі та Ребекка. Тоді, думаю, ми матимемо хоч якийсь результат. - сказав батько. - Але треба бути дуже обережними, адже нас не мають помітити. Як тільки стане відомо, що жоден з них не причетний, будемо відпрацьовувати інші версії. За цей час ми маємо посилити охорону Кари Ріддель, і перевіряти все, кожен рух цієї родини, адже ми можемо щось впустити. Всі питання узгодимо в процесі роботи, і я кожному з вас дам завдання. А тепер, ви можете бути вільними. І до завтра більш детально ознайомтеся з усіма даними про родину. До побачення. - і я вже збирався вставати, як він мене зупинив. - Тоні, залишся, будь ласка.

Хотілося завити, адже я вже подумки їхав додому. Однак я маю залишитися тут, адже батько хоче допомогти нам. Тому, я вирішив, хоча б зараз, не поводити себе як клоун.

- Як ти себе почуваєш? - спитав він.

- Добре, лише рука поламана. - відповів я з посмішкою. - Але, як бачиш, то не сильна проблема. Кару захистити зможу.

- Я вже бачу, як ти можеш захищати. Ти знову мало не помер. Тому, думаю, тобі варто припинити це завдання і залишити його комусь іншому. - спокійно сказав він.

- Ні. - це було занадто швидко. - Я ніколи не відмовлюся від завдання. Тим паче я ж з ним справляюся.

- Я не хочу втратити ще одну дитину. - вже трохи голосніше сказав він. - Тоні, невже тут ховаються справжні почуття?

Але я не знав, що йому сказати. Кара і справді стала коханням всього мого життя, і я не уявляю свого життя без неї. Однак досі не наважувався зізнатися в цьому своєму батькові. Хоча, він вже точно здогадується. Так чи є сенс продовжувати брехати?