Читати книгу - "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"

або навіть складали судові позови, якщо пацієнти не бажали або були не в змозі оплатити. Однак навіть великим медичним страховим компаніям виставляють рахунки, обчислені як знижки на підставі того ж еталону цін. Іншими словами, спершу ціни роздувають удесятеро, або навіть у сто разів, а потім застосовується знижка у 30 чи навіть 50 % — залежно від того, наскільки вдало страхувальник проведе фінансові переговори. Уявіть, що ви купуєте галон молока за 20 доларів опісля того, як домовилися про знижку на 50 % з ціни 40 доларів за галон. Тому недивно, що ціни, які править шпиталь, є найважливішим одноосібним рушієм невпинного злету вартості медичних послуг у Сполучених Штатах.

Один з найважливіших уроків історії полягає в тому, що існує потужний симбіоз між технологічним прогресом і добре функціональною ринковою економікою. Дужі й життєздатні ринки створюють спонуки, що спричиняються до реальних і вагомих інновацій та постійного зростання продуктивності праці, і цей чинник завжди був і є рушійною силою добробуту й процвітання.[29] Найрозумніші люди вже давно це збагнули (й у дискусіях найчастіше посилаються на приклад Стіва Джобса й iPhone). Та річ у тому, що медичні послуги — це хворий ринок, і жодна кількість нових технологій не зможе знизити вартість, якщо спершу не будуть розв’язані проблеми, типові для цієї галузі.

Окрім того, на мою думку, існує багато плутанини щодо природи самого ринку медичних послуг і щодо тієї конкретної точки, в якій слід задіяти ефективний механізм ринкового ціноутворення. Багатьом хотілося б вірити, що охорона здоров’я — це звичайнісінький споживчий ринок: от якби нам вдалося усунути з дороги медичні страхові компанії, а ще краще — урядові регуляції, і натомість нав’язувати споживачеві (тобто пацієнтові) свої ціни й способи вирішення проблем, то тоді ми неминуче отримаємо ті інновації та позитивні результати, свідками яких ми стали в інших галузях (і тут нам знову, зазвичай, наводять приклад Стіва Джобса).

Однак реальність полягає в тому, що охорону здоров’я просто не можна порівнювати з іншими ринками споживчих товарів та послуг, тож ця обставина добре відома вже понад півстоліття. У 1963 році лауреат Нобелівської премії, економіст Кеннет Ерроу написав роботу, в якій детально викладалися ті відмінності, якими охорона здоров’я відрізняється від решти товарів і послуг. Поряд з іншими темами в цій роботі Ерроу висвітлює той факт, що вартість медичних послуг є надзвичайно непередбачуваною і часто дуже високою, тому споживачі не в змозі ані платити за них зі свого доходу, ані ефективно планувати свої витрати в цій сфері так, як вони можуть планувати їх в інших споживчих сферах. Медичні послуги не можна перевірити наперед, допоки ви їх не придбаєте; це — не все одно, що зайти до радіомагазину, щоб вибрати собі чергову нову модель смартфона. Звісно, в екстрених випадках пацієнт може бути непритомний або перебувати на межі смерті. У будь-якому разі, вся сфера медичних послуг настільки складна й потребує такого великого обсягу спеціальних знань, що в ній не можна очікувати фахових рішень і кроків від пересічної людини. Постачальники медичних послуг і пацієнти не можуть просто так сісти за стіл як рівні з рівними, і, як зазначив Кеннет Ерроу, «обидві сторони усвідомлюють цю інформаційну нерівність, і тінь такого усвідомлення неминуче падає на їхні взаємини» [26]. Звідси випливає той основний висновок, що висока вартість, непередбачуваність і складність основних медичних і шпитальних послуг зумовлюють необхідність створення в медичній галузі певної системи страхування.

Важливо також розуміти, що витрати на медицину значною мірою зосереджуються на невеличкому колі дуже хворих людей. Автори звіту Державного інституту охорони здоров’я дійшли висновку, що на 1 % населення — тобто на людей із надзвичайно поганим станом здоров’я — припадало понад 20 % усіх медичних витрат у США. А майже половина всіх витрат на охорону здоров’я, тобто близько 623 млрд доларів у 2009 році, припала на 5 % людей з дуже поганим станом здоров’я [27]. Фактично, витрати на охорону здоров’я свідчать про ту нерівність, яка існує в Сполучених Штатах у сфері доходів.

Якщо скласти графік цих витрат, то він дуже скидатиметься на розподіл «довгого хвоста» за принципом «переможець отримує все», який я навів у розділі 3.

Важливість такої сильної концентрації медичних витрат важко переоцінити. Той маленький контингент дуже хворих людей, на яких ми витрачаємо всі ці гроші, явно не в змозі обговорювати ціни з постачальниками медичних послуг; та ми й самі не погодилися б довірити цим людям таку приголомшливу фінансову відповідальність. Ті ринкові відносини у сфері медицини, що нині склалися, наразі існують між постачальниками та страховими компаніями, а не поміж постачальниками й пацієнтами. Основний урок, який випливає зі статей Стівена Брілла та Елізабет Розенталь, полягає в тому, що цей ринок не функціонує як слід через фундаментальний дисбаланс впливу між страхувальниками та постачальниками. Хоча індивідуальним споживачам медичні страхові компанії можуть видаватися впливовими й домінантними. Утім насправді в більшості випадків вони є надто слабкими, й особливо це стосується їхніх взаємин зі шпиталями, лікарями та фармацевтичною індустрією. Цей дисбаланс постійно посилюється безперервно наростальною хвилею монополізації серед постачальників. У статті Брілла зазначається, що з тим, як шпиталі дедалі більше поглинають «клієнтуру приватних лікарів-практиків та шпиталі-конкуренти, їхній вплив на страхові компанії зростає» [28].

Уявіть недалеке майбутнє, де лікар має вільний доступ до потужного планшетного комп’ютера, що дає змогу замовляти цілу низку медичних тестів і сканограм усього лише кількома дотиками до сенсорного екрана. Щойно тести готові, їх результати негайно доправляються до лікарського планшета. Якщо пацієнт потребує комп’ютерної чи магнітно-резонансної томографії, то її результати супроводжуються детальним аналізом, виконаним спеціальною програмою штучного інтелекту. Програмне забезпечення виявляє будь-які аномалії в томограмах і видає рекомендації щодо майбутнього лікування шляхом обробки масивної бази даних разом з історіями хвороб,