Читати книгу - "Втікачка з Сутінкового світу, Марина Сніжна"

Поступово атмосфера в ресторації ставала дедалі невимушеною. Все більше гостей виходило на поміст, щоби теж потанцювати. У мене самої ноги вже самі просилися приєднатися до них. Я уважно спостерігала за рухами танцюристів і намагалася запам’ятати. Але розуміла, що навіть якщо зможу повторити, то подібність буде дуже віддаленою. І все ж таки потанцювати хотілося. А особливо після того, як Чорний Лорд підлив мені ще вина і я знову осушила чашу.

А тут ще побачила, як у натовп танцюристів увірвався Асдус, прихопивши по дорозі якусь жіночку з іншого столика, і почав виробляти таке, що я навіть рота відкрила від захоплення. Схоже, в танцях Асдус також досяг неабиякого успіху, як і в багатьох інших галузях. Його партнерка намагалася не відставати, але куди там! І все ж таки вона явно отримувала насолоду і відчайдушно спокушала Асдуса. А я раптом відчула, що хотіла б зараз опинитися на її місці. Але зовсім не тому, що запалала почуттями до рудого демона. Просто потанцювати хотілося вже просто нестерпно! Кров у жилах прямо кипіла.

Я з сумнівом подивилася на Чорного Лорда, обмірковуючи, чи варто чекати від нього запрошення. Той, зручніше вмостившись на стільці і попиваючи кров, доброзичливо поглядав на танцюристів, але сам не виявляв бажання до них приєднатися. Я подивилася на Міль, але одразу сама замотала головою. Навіть якби він був останнім чоловіком у світі, то й тоді я б його не обрала.

Крадькома поглянула на демоніта за іншим столиком. Але він не дивився в мій бік, розмовляючи з супутниками. Я тяжко зітхнула. Хоча, якщо подумати, навряд чи Атій дозволив би мені з кимось потанцювати.

В цей момент мелодія закінчилася. І Асдус, поцілувавши своїй партнерці ручку, супроводив її до столика і раптом глянув на мене. Серце ледве не вистрибнуло з грудей, коли рудий з чарівною посмішкою рушив до нашого столика.

Він що з глузду з’їхав?! Йому мало того, що Атій мало не прирізав його на дорозі? Ось же відчайдушний! І все ж таки я зараз дивилася на нього з захопленням. Чого в Асдуса не відібрати, так це сміливості.

Зауважила, що його супутники перестали розмовляти і напружилися, дивлячись на нього. Явно готові будь-якої миті прийти на допомогу, якщо це знадобиться.

Мигцем зиркнула на своїх супутників. Міль з ворожістю свердлив Асдуса очима. Заздрить йому, тут навіть сумнівів немає! Ще б пак! Рудий десять таких Молей за пояс заткне! На обличчі ж Атія читався такий похмурий вираз, що в мене по спині пробігли мурахи. Він навіть чашу відставив на стіл і поклав зчеплені руки перед собою.

– Вітаю, шановні панове і чарівна пані, – трохи іронічним тоном промовив Асдус, наблизившись. – Помітив, що ви тут нудьгуєте…

– Вам здалося, – процідив Атій, обірвавши його.

– Повірте, я достатньо розуміюся на виразах жіночого обличчя, щоб судити про це з точністю, – він підморгнув мені. – Тож хотів запропонувати свої послуги, якщо вже ніхто з кавалерів не поспішає запросити дівчину на танець.

Я впіймала себе на тому, що посміхаюся і вже ледве утримуюся від того, щоб не простягнути йому руку.

– Вона не танцює, – буркнув Чорний Лорд.

– А може, запитаємо саму дівчину? – не вгавав Асдус, явно не збираючись так легко здаватися.

– Слухай, провалював би ти звідси, – з погрозою простягнув Міль.

Теж мені сміливець! Цікаво, чи сказав би він це, якби поруч не сидів Атій? Сильно сумніваюся.

– Я й справді хочу потанцювати, – не витримала я. – Хіба в цьому є щось погане? – насупилась і пильно подивилася на Чорного Лорда, даючи зрозуміти, що смертельно ображусь, якщо він заборонить.

Деякий час витримувала його похмурий погляд, потім він все ж таки кивнув.

– Один танок.

– Ура!

Я відразу підхопилася на ноги, поки він не передумав, і вклала свою руку в долоню Асдуса. Той стрімко поволік мене за собою до помосту, де вже звучала нова мелодія і панували веселощі.

– Тільки попереджаю, танцювати я ваші танці не вмію, – хихикнула я, відчуваючи, що випите позначається на мені зовсім неналежним чином.

Хотілося безглуздо сміятися, плескати віями, верзти всілякі дурниці. Та й бар’єр утримувати в такому стані було просто неможливо, і він відразу впав, щойно ми опинилися в колі танцюристів.

– Просто не думай про це, – прошепотів на вухо Асдус і обдарував променистою усмішкою. – Розважайся!

Послухавшись його поради, я так і зробила. Мені було начхати, як я виглядаю, хто і як на мене дивиться. Повністю віддалася ритмічній мелодії. Підлаштовувалася під рухи партнера. Вдивлялася в мерехтливі котячі очища і зараз була просто в захваті від рудого демона. Привабливий він все-таки гад! Хоча Енній, звичайно, краще. Така гарнюня!

– Ось навіть як? – вкотре притягнувши мене до себе, а потім відпустивши, промовив Асдус. – Хтось запав на мого братика?

Я зойкнула і поспішно поставила бар’єр, ледь не збившись з ритму. Небезпечний тип цей Асдус! І не захочеш, а всі таємниці видаси! Добре хоч Атій зараз досить далеко і навряд чи прочитав мою зрадницьку думку.

– І зовсім я на нього не запала!

Асдус обдарував хижою посмішкою.

– Та не хвилюйся, я ніколи не боявся конкуренції. Це мене навіть розпалює!