Читати книгу - "Про Гроші для Експертів (10-). Посібник для батьків , Mr AnNiBa"

      Завдяки цим практичним вправам діти навчаться краще усвідомлювати, що їм дійсно потрібно, а що є додатковим бажанням. Це допоможе їм приймати обґрунтовані рішення у житті та розуміти, що не все, чого вони хочуть, є необхідним для їхнього добробуту чи щастя.

      ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

7. Порівняння з реальним життям:

      Коли діти стикаються з поняттями «хочу» і «потребую», важливо допомогти їм зрозуміти ці терміни в контексті реальних ситуацій. Часом діти плутають свої бажання з потребами, що може призводити до незрозумілих і необдуманих рішень. Розмежування цих понять допоможе їм краще оцінювати свої потреби та відкладати менші бажання на майбутнє.

1. Основне розмежування:
• Важливо почати з пояснення, що таке потреби та що таке бажання. Потреби — це речі, без яких ми не можемо обійтися для виживання чи здоров’я. Це їжа, одяг, житло, медична допомога. Бажання — це додаткові речі, які роблять наше життя приємнішим, але ми можемо обійтися без них.

2. Щоденні приклади:
• Діти часто стикаються з вибором між тим, що їм хочеться, і тим, що їм насправді потрібно. Наприклад, новий ігровий набір — це бажання, тоді як нова шкільна форма — це потреба. Важливо показати дітям, що задоволення потреб має пріоритет над бажаннями, навіть якщо бажання привабливіші на перший погляд.

3. Вміння оцінювати пріоритети:
• Щоб навчити дітей оцінювати свої бажання та потреби, можна використовувати ігрові вправи. Запропонуйте їм кілька предметів, і нехай вони визначать, які з них є потребами, а які — бажаннями. Така діяльність не лише допомагає краще розуміти ці категорії, але й формує звичку обдумано підходити до вибору.

4. Емоційний вплив бажань:
• Діти повинні розуміти, що бажання часто керуються емоціями. Наприклад, коли дитина бачить нову іграшку, вона може дуже сильно захотіти її, але це не означає, що вона їй потрібна. Навчіть дітей ставити собі запитання: «Чи дійсно це мені необхідно?» або «Чи зможу я без цього обійтися?». Такі питання допомагають не тільки зменшити імпульсивні покупки, але й розвинути вміння контролювати свої емоції.

5. Реальні приклади з життя:
• У розмовах із дітьми корисно наводити приклади з реального життя. Наприклад, розкажіть історію про сім’ю, яка вирішує купити нову побутову техніку замість модної електроніки, бо це їхня потреба. Такі приклади допомагають дітям усвідомити, що в житті часто доводиться робити складні вибори, і не завжди бажання можуть бути задоволені.

6. Задоволення потреб та винагорода бажань:
• Розкажіть дітям, що бажання можна розглядати як винагороду за правильно виконані завдання або після досягнення певної мети. Наприклад, якщо дитина накопичить достатньо грошей або виконає важливе завдання, вона зможе купити те, що їй дуже хочеться. Таким чином діти вчаться відкладати задоволення своїх бажань і ставити пріоритети на потребах.

7. Фінансова відповідальність:
• Діти також повинні розуміти, що фінанси обмежені, і не завжди можна купити все, що хочеться. Поясніть їм, що вибір між «хочу» та «потребую» допомагає краще використовувати наявні ресурси.

      Допомога дітям у розумінні різниці між бажаннями і потребами — це важливий крок у їхньому розвитку як відповідальних особистостей. Це знання не лише формує основи для прийняття обдуманих рішень, але й сприяє вихованню в них розумного ставлення до грошей і матеріальних благ.

      ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

8. Висновки:

      Поняття «хочу» та «потребую» є ключовими для розуміння того, як люди приймають рішення щодо своїх бажань та необхідностей. Незважаючи на те, що обидва терміни часто вживаються як синоніми в повсякденному житті, вони мають різний зміст і значення.

      Коли дитина просить нову іграшку або солодощі, вона виражає своє «хочу». Це бажання ґрунтується на емоційних і зовнішніх факторах – вона бачить щось привабливе, що викликає захоплення чи цікавість. Діти, зазвичай, вміють спонтанно реагувати на навколишнє середовище і проявляти емоційні реакції на нові чи яскраві предмети, що їм до вподоби. Це природна поведінка, що ґрунтується на бажанні отримати щось, що приносить радість або відчуття задоволення.

      Однак, на противагу цьому, поняття «потребую» виходить з іншої площини. Потреби стосуються основних речей, без яких існування чи розвиток людини неможливі або суттєво ускладнені. Їжа, одяг, безпека, вода – це приклади базових потреб. Потреби є частиною нашого фізіологічного та соціального виживання, вони не залежать від миттєвого емоційного сплеску, а формуються на рівні необхідності для життя.

      Звісно, дитина не народжується з чітким розумінням різниці між «хочу» та «потребую». Цей процес потребує свідомого навчання та розвитку. Діти вчаться розрізняти свої бажання і потреби через досвід і приклади, які їм надають дорослі. І саме через пояснення і діалог можна допомогти дитині зрозуміти, що її «хочу» не завжди відповідає реальним потребам.

      Існує цікава ситуація, коли дитина, наприклад, хоче новий конструктор, хоча у неї вдома вже є чимало іграшок. З точки зору дорослого, це бажання не виправдане, адже немає об’єктивної потреби в ще одному наборі іграшок. Але для дитини, котра бачить рекламу або чує про те, що її друзі мають такий самий конструктор, це бажання стає важливим і набуває значення «потреби». У такій ситуації важливо не відмахуватись від дитячих прохань, а провести розмову, у якій дитина зможе сама побачити різницю між миттєвим бажанням і справжньою необхідністю.