Читати книгу - "Пелікани, Ольга Ігорівна Брагіна"

радіацією та закопували під фундаментом, щоб потім провести

генетичний аналіз попелу, вона почувалася попелюшкою, яка збирає

послід послідовного мислення й мусить ніколи не торкатися цієї

теми — масні плями від бензину, з пробитим бензобаком безвідповідально проїхала на червоне світло, солодко чи гірко мало

бути тут наостанок, та ніхто не розмовляв з незнайомцями своєї

мамці — куражитися можна було скільки завгодно, але платити за

електроенергію за умов постійного підвищення тарифів більше не

хотіли, вона наклеїла на холодильник магнітик із Хотина і вважала

свою місію цього року виконаною, потім їй подарували триколісний

ровер і взяли з нею обіцянку завжди бути чемною з дорослими, приймати чупа-чупси і ляльок з автомобілями, що ти знаєш про

справжню красу, і вона не вважала, що щось про неї знає, дивилася

на порепаний пластик, на якому червоною плямою бовванів рот, першотравневий рот, замаскований під приладдя для приймання їжі

та ретранслятор слушних думок, яким вона цілувала ще одного

Кена, якому завжди подобалося оздоблення її будинків без четвертої

стіни, колись ще їй подарували шведську стінку, на якій мала б

висіти на витягнутих руках справжня шведська родина, підтримувати

підмурком — мурмотів і поготів не знав би, що заживе до весілля

це розбите коліно, коліньми впертися у дверцята, поки не пролунав

вибух, і вони мають відчинитися, на вістрі англійської шпильки

кожного дня нові невизначені метелики — мерехтливі мерці шмерц

158

унд шінкен, вона одного разу повернеться в цей пансіон, з якого не

варто було їхати на узбережжя Середземного моря, коли не вмієш

плавати — тоді вже краще Мертве море, викидом, непотрібним

викиднем мозку опиняєшся на поверхні, поверхом вище хтось

влаштував вечірку на двадцять персон, дехто прийде плюс один, а

дехто — мінус нуль, отже ще осіб десять залишаться наодинці цього

вечора з чипсами й аперолем, оперувати паролями до систем, які

схильні до самознищення, навчався із самого дитинства, коли смерть

закінчилася, можна було працювати й пекти журавликів з дешевим

маргарином, які постійно розлазилися, бо жінки зі шкільного комітету

порадили придбати готових у кулінарії, вони гиготіли й клекотали, ніхто вже не пам’ятав, у кого ключі від кабінету, ставили двійку за

те, що підлога в класі вимита якось неякісно, викинути щоденник

і піти гуляти в Голосіївський ліс, нищити лісосмугу й милуватися

заходом сонця, ти знаєш, які в нас юристи? — запитала вона, — ми

з подружкою прогулювали пари в юридичній академії, ходили тут

і пили, потім захотілося до туалету, матінка темрява. усі під’їзди

зачинені та з домофонами, ми тиснули на будь-яку квартиру й

суворим голосом казали, що ми з пошти, потім робили необхідні

відправлення де-небудь на четвертому поверсі, ось такі в нас юристи, ти знаєш, знавці цивільного права. Де ще столиця світу, як не в місті, де так багато кабаре, заборонений плід кислий, кислятина якась —

подивилися в калейдоскопі веселі картинки й лягли спати, Еллі

влаштувалася друкаркоюв газету, бо писати повноцінні огляди

новинок книжкового ринку вона ще не була готова, хоча дуже

любила книжки, читала їх день і ніч ще до появи слогану «читати

модно», коли це стало мейнстрімом, дражнили її тоді не «філологічна

діва», оскільки це словосполучення було б надто складно вимовити, а якось інакше, іншими словами й словоформами, вона навчилася

зав’язувати бинти так, щоб вони не злазили щохвилини, перестала

боятися чужої крові, хотіла ще навчитися щипати корпію, але ніхто

не зміг їй пояснити, що це взагалі таке, а гуглити було ліньки, на

тому й закінчилося опанування нею корисних навичок сестри-господарки, вона дуже хотіла залишатися їм лише сестрою, але вони

плекали інші плани, планувати щось на десять років у цій країні —

така дурня, коли завтра може зникнути все, силоміць вона вивчила

алфавіт чужинської мови й вистукувала незрозумілий текст на своїй

друкарській машинці, і ніхто не турбував її жодними іншими

завданнями, гості завжди слідкували, чи не протерті комірці сорочок

159

Арсенія, як вона могла закохатися в нього колись, співати колискові

самій собі, роздивляючись зморшки на його світлині — як вона

любила ці зморшки, вони справді як у білого шейха, який помер у

двадцять шість років від надлишків життя селебрітіз, у центрі світу

нового й старого не можна ж розпоряджатися собою так нерозумно, допоки вони думають, що ти можеш їм чимось знадобитися, залюбки п’ють із тобою і цікавляться твоїми творчими планами, а

потім розуміють, що ти ні на що не впливаєш, і більше не цікаво, а

вона влаштовувала такі гарні вечірки біля басейну, і такі в неї

могли б бути прибрані біляві чемні діти, якби вона взагалі колись

народила б дітей, але сказав же один поет, що ці декадентки не

можуть народити навіть мишу, мишей вона боялася страшенно, особливо — мишачого короля, який рухається, у шарі кублиться

щось миршаве, вона завжди боялася цих дарунків сімейства котячих

на своїх грудях, грудки глини сипалися на неї зі стелі, потім у басейні

з осіннім листям з пап’є-маше знайшли бездоганне тіло кінозірки, яка встигла знятися лише в одній головній ролі, а до того була

статисткою, і за статистикою цього з нею статися аж ніяк не мало, мало вона вивчала англійську граматику Мерфі — вічний тетра-грамматон, міцні легені й безплатні леза, які не ріжуть, і не колють, і не гріють, грайлива реклама пива «Жигулівське» у стилі пін-ап, дівчата в коротеньких спідницях, під якими можна розгледіти спідню

білизну, у неї була сестра-близнючка — справжній блазень, — і

одного разу вони познайомилися з двома хлопцями, або навіть з

чотирма хлопцями, робили з бавовни таких цікавих лялечок-мотанок, тимчасові квіти так зів’яли, поки були живі й доїхали до місця

призначення, на користь гіпотези про створення світу з драконової

слини говорив колір кіс клінічної Катерини святої заступниці ступи, у клініці їй запропонували окрему палату й необхідні запаси

палива — записи розповідей жертв тяжіння до безумства, яким теж

хотілося вважати себе щасливими, одна з них посадила на газоні

під міським муром одну таку кісточку і вважала, що тепер у неї

народиться дитина, виросте з кісточки апельсинового дерева, а

деревину можна взимку спалити й отримати навіть якийсь зиск, наступного разу вона вийшла за якогось гангстера — справжнього

гангстера з таких, яких показують у фільмах про війну кланів, клонували їх тоді за одним взірцем, і ніяких протертих целулоїдних

комірців целюлозної промисловості промислових