Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"

Ґомесе, виводжу цивіків за десять секунд. Прикривай нас

вогнем. Вистрілив, змістився. Нехай думають, що у нас

невеличкий загін.

— Невеличкий, пане ел-те? — обурився Ґомес. — Покладу всіх

тих шістьох придурків.

Голден, Еймос, Алекс і Наомі вслід за Келлі вийшли із шахти

й заховалися за стосом зелених ящиків. Голден, визирнувши з-за рогу, відразу помітив ворогів. Ті були розподілені на дві

трійки — одна патрулювала палубу над «Лицарем», а друга

чатувала палубою нижче. Повністю чорний обладунок без

розпізнавальних знаків. Голден не бачив таких раніше.

Келлі вказав на них, потім подивився на Голдена. Голден

кивнув. Келлі махнув рукою через ангар у напрямку

приземкуватого чорного фрегата. Той стояв на півдорозі між

ними та «Лицарем», приблизно за двадцять п’ять метрів.

Лейтенант підняв ліву руку, розчепірив пальці та почав

загинати по одному. Коли залишилося два пальці, приміщення

прорізав промінь світла, наче стробоскоп на дискотеці, — Ґомес

відкрив вогонь із позиції за десять метрів од них. Перший залп

зніс двох ворогів, які стояли над «Лицарем», та кинув їх

шкереберть до протилежної стіни. Наступної миті Голден

побачив ще один залп із позиції на п’ять метрів далі. Він ладен

був заприсягтися, що стріляли двоє.

Келлі зігнув останній палець, уперся ногами у стінку та

відштовхнувся в бік корвета. Голден дочекався, поки те саме

зроблять Алекс, Еймос і Наомі, й полетів останнім. У польоті він

бачив, як Ґомес стріляє з нових позицій. Один із ворогів на

нижній палубі навів важку гвинтівку на спалах Ґомесової зброї.

Ґомес і ящик, за яким він сховався, вкрило хмарою вогню та

уламків.

Вони подолали вже половину шляху до корабля, і Голден

майже повірив, що їм удасться долетіти неушкодженими, коли

димовий слід розкреслив ангар і зіткнувся з лейтенантом Келлі, який зник із яскравим спалахом.

Розділ чотирнадцятий. Міллер

«Сіньлун» спіткала безглузда смерть. Опісля встановили, що

це був один із тисячі дрібних стрибунців, які проводили

геологічну

розвідку

астероїдів.

Пояс

кишів

такими

корабликами: п’ять або шість родин об’єднували зусилля, збирали гроші на перший платіж за кредитом і починали свою

справу. Власники «Сіньлуна» заборгували своєму банкові —

«Об’єднаним активам та інвестиціям» — уже три платежі, й банк

виставив ордер на арешт корабля. Саме з цієї причини, на думку

загалу, «Сіньлун» ходив із відключеним транспондером. Просто

чесні трудяги з іржавою бляшанкою, яку вони щосили

намагалися втримати на ходу.

Якщо кому-небудь спало б на думку описати поясанську мрію, то її втіленням став би «Сіньлун».

«Сципіон Африканський» був патрульним есмінцем, що саме

повертався до Марса, завершуючи дворічний маршрут довкруж

Поясу. Обидва кораблі прямували, щоб поповнити запаси води, до захопленого гравітацією кометоподібного тіла за кількасот

тисяч кілометрів од Хірона.

Коли геолог-стрибунець увійшов у зону радарів, на «Сципіоні»

зауважили наближення швидкісного судна з прихованим

сигналом транспондера. В офіційних пресрелізах марсіянського

уряду йшлося, ніби «Сципіон» неодноразово намагався вийти

на зв’язок. Підпільні радіостанції ОПА стверджували, що це

маячня і жодна з радіолокаторних станцій у Поясі нічого

подібного не зареєструвала. Але всі сходилися на тому, що на

«Сципіоні» активували гармати точкового захисту та

перетворили корабель поясан на розпечений металобрухт.

Суспільна реакція виявилася передбачуваною, як задача

з елементарної фізики. Марсіяни посилали десятки нових

кораблів із завданням «підтримувати порядок». Найгучніші

голоси в ОПА закликали до відкритої війни, і все менше

залишалося незалежних сайтів та радіостанцій, які не поділяли

їхньої думки. Грандіозний годинниковий механізм війни

посунув свою стрілку на одну поділку ближче до відкритих

бойових дій.

А на Церері хтось викрав марсіянського громадянина Енріке

Дос Сантоса, піддавав його тортурам упродовж восьми чи

дев’яти годин і прибив те, що залишилося від його трупа, до

стіни поряд із водоочисною станцією одинадцятого сектора.

Його впізнали за терміналом, залишеним поруч, разом

з обручкою та гаманцем із тонкої ерзац-шкіри; у гаманці

знайшли його банківські дані