Читати книгу - "Between angels and demons, Chris Jey"

- Що? Ні. Припини.

Але Данте не слухала Кема. Їй було байдуже, що янгол з небес їй щось наказує і хоче забрати в сірий, неприємний замок Алмоурол. Тут і зараз вона веселилася, як колись. У цей момент вона не почувала себе скутою якимись правилами, зобов'язаннями. Вона була звичайною дівчиною, яка проживає звичайне життя. Разом з Кемом Данте ще години дві перебувала в селі. Вона намагалася розвеселити янгола. І це їй вдалося. Данте змусила Камаеля розслабитись і почати усміхатися. Вона була рада тому, що ангел перейнявся атмосферою веселощів. Він вже по-іншому дивився на Данте. Карнавал добіг кінця, і друзі вирушили назад у замок.

- А люди так часто проводять час? – запитав Кем.

- Так. Хіба ти раніше не бачив нічого подібного? - здивувалася Данте.

- Бачив. Але не думав, що це приносить людям стільки щастя. Я прямо відчував усі ці позитивні вібрації у повітрі. Було чудово.

- Я рада, що тобі сподобалося. І дякую, що силою не потягнув мене до замку. Якщо чесно, я думала, що ти суворіший за свого брата Натаніеля.

- Так і є. Просто я відчув, що тобі треба бути на цьому карнавалі, коли ти так прагнула до нього.

- Ти маєш рацію. Я просто хотіла знову відчути, як це бути звичайною молодою дівчиною. Зранку на мене знову чекають тренування, - з сумом у голосі сказала Данте.

- Це те, заради чого ти й опинилася в Ордені: тренування, а згодом повноцінні завдання. Дай мені руку, - попросив Кем.

- Навіщо? - Данте виконала прохання.

- Я пересуну нас у замок. Так буде швидше, ніж йти пішки.

- Так, звичайно, - за мить друзі були біля дверей кімнати Данте. - Що ж, дякую за приємно проведений вечір, - дівчина усміхнулася і пішла до своєї кімнати. Кем же пішов у свою обитель, принагідно розмірковуючи про сьогоднішній вечір. Дійшовши до своєї кімнати, він вирішив повернутися до Данте. Два рази Камаель майже дійшов до її кімнати, але повертався назад. На третій раз він все ж наважився постукати у двері. Данте відчинила.

- Чудово. Ти ще не спиш. Чи можна увійти? – питання було лише виявом ввічливості. Кем зайшов до кімнати.

- Так, звичайно, проходь, - сказала Данте і зачинила двері. - Щось сталося? З тобою все гаразд?

- Так. Не знаю. Ні. Тобто, так, - ангел помітно нервував. - Мені здається, я маю дещо зробити.

- Що саме?

- Це, - Кем поцілував Данте. Дівчині цей поцілунок здався найніжнішим і найприємнішим із усіх у її житті.

День сьомий. Кімната Данте у замку Алмоурол. 15:11

Кем кілька годин був у кімнаті Данте. Він дуже хотів допомогти їй прокинуться, але не знав, як це зробити. Він все ж таки вирішив увійти в її свідомість і так закликати її прокинутися. Кем думав, що Анахіт тримає Данте у полоні у своєму розумі. Застереження Джеймса на ангела не вплинули. Кем і так чекав цілих сім днів. Для нього це було надто багато. Зібравшись із думками, Камаель наважився зробити те, чого не треба було робити. Він торкнувся Данте і на мить опинився в її свідомості. Янгол стояв посеред чорної пустки. Ніколи раніше він не бачив такого в людських думках. Апарати, до яких була підключена Данте, почали сильно пищати: пульс дівчини прискорився, серце вистукувало шалений ритм.

- Що ти наробив? - Джеймс, який прийшов провідати Данте, кинувся на Кема. Він відкинув його від ліжка. Почалася бійка. Джеймс за допомогою своїх сил та знання заклинання переміг Кема. Він викинув його геть із кімнати. Тоді закачав рукави своєї сорочки. Ліва рука Джеймса була повністю вкрита татуюваннями: різними тваринами та символами. Він почав читати заклинання, і деякі із символів засвітилися. Кем спробував увійти до кімнати, але Джеймс відкинув його силою думки. Маг дочитав заклинання.

- Що тут у вас відбувається? – прибіг Кріс.

- Вони знову б'ються, - відповіла Френкі.

- Та скільки можна? Дістали вже, - Кріс хотів увійти до кімнати, але його вдарило струмом. - Що за?

- Вибачте, але ви змусили мене. Сюди ніхто не ввійде, допоки Данте не прокинеться, і поки що я тут, - сказав Джеймс. – Я попереджав, що лізти до Данте в голову не можна. Але мене не послухали. Тож я встановив захист. І можете не намагатися зняти його. У вас нічого не вийде. До зустрічі, - Джеймс зачинив двері. - Мила, ти як? – злякано запитав Джеймс. Апарати перестали пищати, стан Данте стабілізувався. - Я просив їх не лізти тобі в голову. Вибач, що не встежив. Але є хороша новина. Я знайшов потрібний обряд. З його допомогою я зможу тебе повернути. Потерпи ще трохи. Я маю зібрати необхідні інгредієнти.

День восьмий. Кімната Данте у замку Алмоурол. 13:48

- Я вб'ю його, - Кем намагався зруйнувати захист Джеймса.

- Чому він викинув тебе? - поцікавилася Френкі.

- Зараз це не важливо, - відповів Кем.

- Важливо. Сім днів нічого не відбувалося, як раптом ми всі не можемо увійти до цієї кімнати. Ти явно щось зробив.

- Я спробував повернути Данте.

 - Ти вирішив залізти їй у голову? - уточнив Артур. Кем кивнув на знак згоди. - Чудово. Єдине, що нас просили не робити, ти не виконав. Чудово.

- Кем, припини пробивати захист, - попросила Франческа. - Тут швидше замок весь зруйнується, аніж ти проб'єш захист, - від кожного удару Кема по дверях кімнати стіни замку здригалися. - Ти вже майже добу цим займаєшся. Припини. Я довіряю Джеймсу. Довірся й ти.

- Ну, ні. Це останнє, що я зроблю.

- Мене не було всього кілька днів, а ви вже тут розносите все, - до компанії приєдналася Анна. - Що відбувається?

- Джеймс замкнувся з Данте в її кімнаті і нікого не впускає. А ми, як ти бачиш, дуже хочемо потрапити туди, - Френкі вказала на двері.

- Дайте мені спробувати, - тільки Анна зібралася запустити у двері свою вогненну кулю, як дівчина зникла.

- Що за? - перелякалася Френкі.

- Де я? - Анна озирнулася. Вона була в кімнаті Данте.