Читати книгу - "Between angels and demons, Chris Jey"

- Мені потрібна твоя допомога. Я знайшов спосіб, як повернути Данте, - пояснив Джеймс.

- Що робити? – без зайвих вагань запитала Анна.

- Тобі треба померти, - Джеймс дістав кинджал.

- Ем, - Анна побачила намальований на підлозі символ. Там вона побачила якісь інгредієнти, серед яких вона помітила людське серце, кров, кістки тварини, гримуар, якийсь порошок. - Це допоможе?

- Так, - твердо відповів Джеймс.

- Тоді чого ми чекаємо?  - Анна встала посередині намальованого символу. Джеймс почав ритуал, під кінець якого він встромив ніж у серце фенікса. Анна впала на підлогу, спалахнула і перетворилася на попіл. Поки Джеймс читав заклинання, захист, що був на кімнаті Данте, слабшав. Кему вдалося пробити його. Він ногою виніс двері кімнати. Не відволікаючись від основного обряду, Джеймс розніс дерев'яні двері на друзки. Силою думки він продовжував утримувати друзів на відстані. Йому вдалося знову викинути непроханих гостей із кімнати. Джеймс додав у чашу з людською кров'ю попіл фенікса і дав це випити Данте. Потім він відійшов від її ліжка та зняв чари захисту. У кімнату вбігли Кем, Кріс, Френкі та Артур.

- Що ти зробив? – прокричав Кем.

- Я допоміг їй, - спокійно відповів Джеймс.

- Тобі краще піти, - запропонував магу Кріс.

- О, ні. Закрийте його в темниці, - скомандував Кем охороні, яка також вбігла в кімнату Данте. - Молись, щоб вона не померла, - Кем підійшов до Джеймса. - Інакше ти підеш за нею в потойбічний світ. Заберіть, - наказав янгол охороні.

- Я зробив те, на що у вас усіх не вистачило б духу, - мага відвели до темниці. Він не чинив опір.

- Ем, мені хтось може подати щось із одягу, - Анна відродилася з попелу. Дівчина була повністю гола.

- Зараз, - Артур віддав їй своє пальто. - Анно, що тут сталося?

- Джеймс знайшов потрібне заклинання, щоб повернути Данте.

- Але вона досі непритомна, - зауважила Френкі.

- Можливо, щось пішло не так чи не одразу має спрацювати. Не знаю. Я ж тут мертва валялася. Якщо ви не проти, я піду до себе.

- Нам усім краще піти, - запропонував Кріс.

- Я залишусь. І це не обговорюється, – твердо сказав Камаель.

- Добре. Якщо будуть якісь зміни – гукай, - друзі покинули кімнату Данте.

В'язниця замку Алмоурол. 16:51

- Що ти зробив? - Кем вирішив провідати Джеймса.

- Допоміг їй, - маг лежав на лавці.

- Хлоя нічого не знайшла, що могло б допомогти. Але ти чомусь знайшов те, чого не було. Чи ти спланував усе з самого початку? Адже ти не хочеш врятувати Данте.

- Я рятував її вже багато разів. І зараз не виняток. А ваша відьма просто не знає те, що я знаю, і не знає тих, кого знаю я. Її сил, умінь та знань просто не вистачає на такі ритуали.

- Ти певен?

- Так. Я знаю, ти кохаєш Данте, але через деякі принципи не переступиш лише тому, що ти янгол. Я ж відьмак, який використовує навіть найтемніші ритуали, - спокійно відповів Джеймс.

- Тоді навіщо ти так ризикував?

- Я просто хотів допомогти.

- Гаразд, запитаю інакше: що було між тобою і Данте?

- Спільна історія, - Джеймс підійшов до ґрат. - Не хвилюйся, все, що нас об'єднувало - у минулому. Вона твоя. Хоча безглуздо так говорити. Ця дівчина не річ, якою можна володіти.

- Коли вона прокинеться? - Кем ніби пропустив щойно сказане магом.

- Не знаю. Все залежить від того, як глибоко вона застрягла у Пустці. Я більше не хочу відповідати на твої запитання, - Джеймс знову ліг на лавку у своїй камері. Кем пішов назад до Данте.

Кімната Данте у замку Алмоурол. 20:04

За вікном йшов знову сильний дощ. Його краплі бились та стікали вікнами замку. Камаель спостерігав цей процес. Він нарешті прийняв той факт, що нічим не може допомогти Данте. А ще його мучило питання про Джеймса і мисливицю.

- Що було між ними, що маг зважився на найтемніший ритуал заради її порятунку? Невже вони кохають одне одного? Бути не може! Данте всіма клітинами свого тіла ненавидить магів, чаклунів, відьом. Вона б ніколи не була б із ним. Але слова Джеймса ... Він ніби навмисне говорить натяками. Ця спільна історія. Яка історія? Може Джеймс Олівер просто бреше? Адже Кріс казав, що маг погана людина. Тоді знову постає питання: навіщо він так ризикував, коли проводив ритуал, - Камаель міркував вголос. Він сидів у кріслі, що стояло біля вікна. З думок його виводив лише гуркіт грому.

- Що потрібно зробити, щоб мені подали води? - хрипким голосом спитала Данте.