Читати книгу - "Захисники, які ступили за межу життя, Олег Калашніков"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вдень ми відпрацьовували від 140 до 160 цілей. Навантаження на людей було величезне.»
2-й ГАУБИЧНИЙ САМОХІДНО-АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ ДИВІЗІОН (з 2019 року 2-й самохідний артилерійський дивізіон).
Командир – підполковник Сергій Смілянський.
8 квітня 2014 року дивізіон був направлений на полігон «Широкий Лан», де увійшов до складу оперативного мобільного угруповання «Полісся».
Дивізіон приступив до виконання задачі по стримуванню можливого наступу противника з боку анексованого РФ Криму. На жаль, не обійшлося без втрат. 13 травня о 11:45 під час переміщення на полі біля с. Рівне Херсонської області загорілася САУ «Мста-С» 4-ї батареї. Внаслідок детонації боєприпасів загинули солдат Володимир Котвіцький і сержант Віктор Верещак. Ще двоє бійців (командир гармати і номер обслуги) отримали опіки різного ступеня. Крім САУ згоріла також авторозливна станція АРС-14.
Дивізіон висунувся в зону проведення АТО 28 липня. Артилеристи посилили бойові можливості сектора «Д», зоною відповідальності якого були південні райони Донецької та Луганської областей, що прилягають до кордону з РФ.
Однак, на той час ситуація тут значно загострилася і фактично дивізіон з першого дня був втягнутий в серйозні бої. Так, 8 серпня в районі районного центру Амвросіївка під удар потрапила 5-а гаубична самохідно-артилерійська батарея. Під час першого обстрілу, о 01:00, прямим влучанням була знищена противником САУ «Мста-С», загинули молодший сержант Роман Щербатюк та солдат Юрій Жабенко.
В той же день приблизно о 02:30 під мінометний обстріл потрапила і 6-а батарея, яка перебувала в районі Савур-Могили, внаслідок чого було пошкоджено відразу чотири САУ 2С19 «Мста-С». Так як саме в ці дні набував активності штурм висоти, то російські артилеристи регулярно обстрілювали позиції батареї. Так, 10 серпня в одному з таких обстрілів була пошкоджена машина управління, а через два дні отримали пошкодження дві самохідні гаубиці.
13 серпня росіяни пустили в хід РСЗВ БМ-21 «Град». Як зазначається у документах, в 14:30 була пошкоджена одна «Мста-С». У той же день, – правда, в ранковому нальоті – прямим попаданням була знищена МТ-ЛБу.
Противник, розуміючи небезпеку такого далекобійного озброєння, продовжував обстріл і в наступні дні. Так, 14 серпня було пошкоджено дві САУ і тягач МТ-ЛБу. У той же день командування ухвалило рішення евакуюватися на більш безпечні позиції. Внаслідок чого на позиціях були змушені залишити пошкоджені раніше 1В16 (МТ-ЛБу) і вантажівку «ЗІЛ-131».
Однак, нові позиції не гарантували повну безпеку, і вже 21 серпня під час вогневого нальоту була пошкоджена чергова гаубиця.
Діставалося й іншим батареям. Так, 22 серпня внаслідок обстрілу з російських РСЗВ БМ-27 «Ураган» по позиціях 4-ї батареї згоріла «Мста-С», а також велика кількість боєприпасів. Під постійними ударами батареї дивізіону відкочувалися все далі в тил.
Вже 23-24 серпня під впливом панічних чуток про вступ у війну російської армії почав валитися фронт, почали відступати підрозділи охорони, внаслідок чого артилеристи опинилися на передньому краї. Отримавши дозвіл, батареї самохідних артилерійських установок здійснили організований відхід на нові позиції.
Фактично дивізіон виявився побатарейно розкиданий по величезній території південних районів Донецької області. При цьому противник намагався знищити САУ, які могли реально становити для них небезпеку через значну дальність стрільби.
Вже 30 серпня 6-у батарею, яка зупинилася в районі населеного пункту Новогнатівка (24 серпня рухалась через місто Комсомольське Старобешівського району), було накрито російськими важкими РСЗВ БМ-30 «Смерч». Внаслідок чого отримали пошкодження дві гаубиці, одна МТ-ЛБу та автомобіль «КамАЗ-4310». Артилеристи відійшли далі – в район Новотроїцького. Але наступного дня їх знову обстріляли – і, знову, була пошкоджена ще одна САУ.
Хоча наступ російської армії на Маріуполь вдалося зупинити, а з 5 вересня почало діяти Мінське перемир’я, проте на активності артилерії це не позначилося ніяк. Так, 9-го числа в районі Бугас (Волноваський район) під час артилерійського обстрілу була пошкоджена чергова САУ. Тривали обстріли і в наступні дні.
3-й ГАРМАТНИЙ САМОХІДНО-АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ ДИВІЗІОН (з 2019 року 3-й самохідний артилерійський дивізіон).
Командир – підполковник Олег Терещук.
Першою до бойової роботи була готова 8-а гарматна самохідно-артилерійська батарея (командир – капітан Геннадій Хабло), яку 10 квітня залізничним транспортом доставили на полігон «Широкий Лан», де та була передана в оперативне командування «Південь».
3 травня дві батареї були перекинуті на житомирський полігон 240 Центру підготовки для проходження бойового злагодження. Звідки, побатарейно, вони відправлялися на фронт.
1 червня 7-а батарея (командир – капітан Віталій Вітковський), була передана в ОК «Північ» і відправлена для посилення дій 2-ї батальйонно-тактичної групи 30-ї механізованої бригади.
А 14 липня в розпорядження командування АТО надійшла і 9-а батарея (командир – капітан Євген Луценко).
Як одні з найбільш далекобійних гармат, позиції 152-мм САУ 2С5 «Гіацинт-С» були пріоритетною ціллю для ворожої артилерії. У цих умовах без втрат обійтися було просто неможливо. 15 липня, під час вечірнього (близько 23:30) артилерійського нальоту була знищена САУ 8-ї батареї. Наступний серйозний вогневий наліт зазначений у документах 4 серпня – тоді росіянами був знищений «Урал-4320», два причепи та боєкомплект 152-мм снарядів.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Захисники, які ступили за межу життя, Олег Калашніков», після закриття браузера.