Читати книгу - "Капкан кохання, Світлана Литвиненко"

  «Якщо ти не хочеш бути зі мною, я не стану тебе змушувати», — подумав він, але не сказав цього вголос. Його щелепи зціпилися так, що заболіла голова.  Я не з тих, хто буде благати або нав’язуватися. Я відпущу… Навіщо тримати поруч ту, яка не кохає тебе? Яка не бачить спільного майбутнього?»

  Але навіть ця гірка правда не полегшувала його страждань. Йому здавалося, що його мрії про спільне життя з Лесею просто розсипаються на уламки. Хотілося кричати. Хотілося зупинити машину й вийти, аби хоча б на хвилину вдихнути холодного повітря, яке, можливо, остудило б його біль. Але замість цього він просто сидів, міцно тримаючи кермо, вдивляючись у дорогу, що тягнулася перед ним, і мовчав.