Читати книгу - "Between angels and demons, Chris Jey"

1816 рік. Португалія. Тренувальна зала замку Алмоурол

Данте, відповідно до свого графіка, прийшла на тренування. Вона щодня намагалася вдосконалити свої навички. Допомагали їй у тому Кем та Нейт. Щоправда, Камаель рідше займався із Данте. Особливо після того поцілунку в її кімнаті. Але сьогодні він все ж таки вирішив навчити її новим прийомам.

- О, бачу, ти таки прийшов. Де пропадав? Давно не бачилися, – Данте мило усміхнулася.

- Багато розмов. Приступимо до тренування.

- Щось ти не такий веселий, як був на тому карнавалі, - Данте підійшла ближче до Кема і подивилася йому в очі. Але той напав на неї, розпочавши цим тренування.

Побиття Данте тривало близько години. І продовжилося ще на годину, якби Данте не здалася і не визнала свою слабкість. А зробити це їй було дуже важко.

- Зрозуміло, ти помилився, коли прийшов до мене. Буває. Тепер я знаю, що ми просто чужі один одному, - мисливиця трохи засмутилась. – Добре. Проводитиму час із твоїм братом. Хоча, повинна визнати, б'єшся ти краще за Нейта. Завтра на тому самому місці? – поцікавилася Данте. Кем кивнув у відповідь «так» і зник.

Наступного дня бойові «тортури» мисливиці продовжилися. Адже Данте визнавала той факт, що їй потрібний добрий учитель і наставник, хоча ніколи не говорила цього вголос.

Через два тижні виснажливих тренувань Данте змогла навчитися новим прийомам. Але був один, який їй не давався, і це злило її ще більше.

- Піднімайся.

- Я більше не можу, - Данте лежала на підлозі і важко дихала.

- Під час бійки немає слів «не можу», є лише «життя» чи «смерть». А часом є речі страшніші за смерть. Твій випадок. Піднімайся, - янгол ходив навколо дівчини.

- Я не можу. Здається, ти мені ребро зламав. Знову. І не одне.

- Я зцілю тебе. Піднімайся.

- По тобі Пекло плаче. З тебе вийшов би чудовий демон, - дівчина підвелася на ноги. Тренування продовжилося. Воно тривало допоки Данте знову не опинилася на підлозі в лежачому положенні. - Здається, ще одне ребро зламано.

- Піднімайся.

- Ні! З мене достатньо! Тренування закінчено, - дівчина повільно піднялася і, тримаючись за бік, неквапливо пішла до виходу.

- Тренування закінчиться, коли я скажу, - янгол з'явився перед дівчиною.

- Ні. Воно вже скінчилося. Я рада, що ти не відчуваєш болю. Ти ж чортів янгол. А я ось людина, і в мене болить все тіло, зламані ребра, вивихнуте плече, і скрізь синці. Навіть там, де їх не повинно бути. Мені потрібний відпочинок.

- Не потрібен, - Камаель узяв дівчину за руку, і вже за мить усі забої Данте загоїлися. – Продовжимо тренуватись.

- Та щоб тебе, Кем! – розлютилася Данте. - Припини!

- Ні. Ти тут, щоб навчитися чогось, а не для того, щоб проводити час із Нейтом.

- Я навчаюсь у нього багато нового. Чому це я не маю проводити час з ним?

- Тому що я так сказав.

- Добре, - відповідь Кема розлютила Данте. - Тоді, - дівчина взяла дерев'яну палицю і накинулася на ангела. Після трьох хвилин запеклої сутички, Данте вдалося виконати прийом, який їй ніяк не вдавався, і янгол був повалений. Мисливиці вдалося поставити його навколішки.

- Вітаю, у тебе нарешті вийшло. Гаяння мого часу пройшло недаремно.

Данте мовчала, проте недовго. А потім ударила Кема по обличчю.

- І це твоя подяка за допомогу?

- Подяка? Не сміши. Це тобі за те, що вказуєш, що і з ким мені робити, – Данте знову вдарила чоловіка. У відповідь він ударив її, почалася бійка. У результаті янголу вдалося заспокоїти мисливицю. Він схопив її руки, не даючи цим завдавати ударів. – Відпусти!

- Ні, - обурився Кем. – Ти знову припинила контролювати свій гнів. Або заспокойся, або направ його в потрібне русло.

- Ти причина мого гніву! – прокричала Данте. - Думаєш, можна просто так прийти до мене, майже зізнатися у симпатії, а потім поцілувати? О, а потім кілька місяців ігнорувати мене. Наче нічого й не сталося. А тепер ти ревнуєш мене до Нейта.

- Я не ревную. Це доля людей, - відповів Кем.

- Ти нестерпний. Все було помилкою. Краще б ти не приходив тоді до мене.

На мить у залі запанувала тиша. Камаель послабив свою хватку і поцілував Данте. Дівчина здивувалася такій поведінці, але вже за кілька секунд вона цілувала ангела у відповідь. Все відбувалося швидко. Ні чоловік, ні тим паче мисливиця, не замислювалися над тим, що роблять. Вони просто піддалися пристрасті, яка їх захопила. Сорочка Кема миттю полетіла на підлогу. Верхній одяг Данте чекала інша доля. Кем розірвав сорочку на дівчині. Він притиснув мисливицю до стіни. І зробив це не дуже ніжно. Данте простогнала від болю. Але це тільки більше завело її. Вона жадібно цілувала Кема. Він відповідав їй взаємністю. Камаель переніс їх у свої покої, зачинив двері на замок і поклав Данте на ліжко. Ще хвилина і напруга, яка зростала з моменту їхньої першої зустрічі, досягне своєї кульмінації.

Данте посміхнулася своїм спогадам, які зігрівали її душу. Але вже за мить вона відігнала їх геть. Бо так, як було тоді, вже не буде. Це лише її спогади. Зараз відносини з Кемом стали аж надто складними та заплутаними. Данте включила музику (це був рок, який вона любила з моменту його першого звучання в середині минулого століття) і почала відточувати свої удари та майстерність.

Кілька годин мисливиця виснажувала себе тренуванням. Під ритм музики, якою вона заповнювала тишу зали і яка приглушувала звуки від ударів, а іноді її крики агресії та відчаю, дівчина била боксерську «грушу».

- Якщо ти вирішила знищити її, то ти йдеш вірним шляхом, - до мисливиці прийшов Камаель.