Читати книгу - "Академія на пагорбі: Едельвейс. Частина 1, Владі Вал"

Але не встиг він дійти до сходів, як позаду пролунав знайомий голос:

- Кіроне, зачекай.

Він зупинився, кулаки мимоволі стиснулися. Захарій стояв позаду, дивлячись на нього з тією самою спокійною впевненістю, яка вже почала його дратувати.

- Тебе також шукає декан? - кинув Кірон різко.

Захарій легко зітхнув і схрестив руки на грудях.

- Декан тебе не шукав. Я вигадав це.

Кірон звів брови, його очі небезпечно блиснули.

- Що? - його голос зривався. - Ти просто витратив мій час, бо…

-Бо я знаю, що ти відчуваєш до неї. - спокійно сказав Захарій.

Кірон застиг.

Захарій підійшов ближче, але не занадто - поважаючи особистий простір.

- Ти злишся, бо думаєш, що я суперник? - спитав він, поглядаючи на Кірона з ледь вловимою усмішкою.

Кірон стиснув щелепи.

- А ти хіба ні?

- Вона мені дорога, - визнав Захарій, - але не так, як ти думаєш. Вона мій друг. Співрозмовниця. Партнер у мовчазному світі бібліотеки. Едельвейс - закрита людина. Вона не звикла до емоцій. В ній більше від некроманта, ніж ти думаєш. Тиша - її стихія. І якщо ти увірвешся в її життя бурею, вона просто… замкнеться.

Кірон опустив погляд.

- Я…

- Не поспішай, - м’яко сказав Захарій. - Дай їй час. Вона має зробити крок сама.

Кірон мовчки стояв, намагаючись придушити внутрішній спротив. Частина його хотіла кричати, боротися. Інша - вже втомилася. І все ж... Захарій мав рацію.

Він глибоко вдихнув, змушуючи себе заспокоїтись.

- Добре, - сухо сказав він. - Я почекаю.

Захарій кивнув, поклавши руку йому на плече.

- Це мудро. В тобі більше вогню, у ній - спокою. Разом ви... рівновага.

Кірон не відповів. Він лише мовчки дивився на нього, намагаючись зрозуміти: чи справді Захарій не грає проти нього? Та щось у його голосі, в його погляді - здавалося правдою.

Тепер залишалося тільки чекати.

Його вугільна пташка успішно продовжувала його уникати. І все, що лишалось некроманту - це спостерігати здалеку. Поки академія жила підготовкою до балу, який організовували спільно некроманти й повітряники, Едельвейс мала надто багато обов’язків. Як староста, вона відповідала за весь захід, який мав відбутися на кладовищі.

Кірон був змушений працювати поруч з Терезою. Це був її перший досвід організації чогось масштабного. Але вона справлялась. Навіть краще, ніж він очікував.