Читати книгу - "Between angels and demons, Chris Jey"

Молодь відривається під черговий трек відомого ді-джея на танцполі, на другому поверсі у ВІП-зоні, дівчата та хлопці, на повну силу віддаються ейфорії та екстазу від чергової дози наркотику. Трохи далі юна блондинка намагається відпрацювати у свого залицяльника свій новий крутий автомобіль, стоячи на колінах, ще трохи далі п'ятдесятирічний чоловік задовольняє сам себе, дивлячись на напівголу дівчину, що лежить на столі. У протилежному секторі ВІП-зони молодий мажор та його друг влаштували чергову оргію з дівчатами, які приїхали підкорювати велике місто. І за всім цим спостерігає безліч демонів, які чекають, коли душа людини дістанеться тільки їм.

- Клуб кишить демонами. Досі думаєш, що мені не варто було йти з тобою? - запитав Нейт брата.

- Вам тут не місце, - до янголів підійшов високий чоловік. Це був демон-охоронець клубу. - Ідіть, поки вас не вбили.

- Нам потрібна Філіпа, - відповів Кем.

- Вона зайнята.

- Сумніваюся, - Кем дістав свій меч і вбив демона. У клубі стало тихо.

- Прекрасно, ти привернув їхню увагу. Такий був план? – поцікавився Нейт.

- Взагалі, так. Зараз нас або вб'ють, або проведуть до Філіпи. Я схиляюся до другого варіанта.

- Думаю, що ти помилився трохи, - до Нейта і Кема підійшло п'ять демонів. Почалася бійка. Братам вдалося перемогти демонів, але їх все ж таки схопили.

Двоє м'язистих чоловіків відвели ангелів на другий поверх клубу, де за дверима «Стороннім вхід заборонено» весь блиск клубу перетворився на звичайні білі стіни. Їх привели до кімнати з безліччю картин, реліквій та зброї.

- Мені пташка доповіла, що ви мене шукаєте, - сидячи на стільці, до братів обернулася дівчина років двадцяти. Каштанове волосся, смаглява шкіра, карі очі. Одягнена вона була у білий костюм: піджак на чорний, ажурний топ та вузька спідниця, яка підкреслювала її гарні форми. - Чому аж двоє янголів звернули увагу до моєї скромної персони?

- Нам потрібна інформація, - почав Нейт. - О котрій Мисливець буде в тебе?

- Мисливець?

- Це що, луна щойно була? Чи ти у свої роки вже погано чуєш? - злився Кем.

- Красунчик, хто ти такий, що так розмовляєш зі мною? - Філіпа підійшла ближче до Кема. – Будь-якої миті я можу тебе вбити.

- Нам не потрібні неприємності, - заступився за брата Нейт. - Тільки скажи, де шукати Мисливця і ми підемо.

- З чого мені допомагати ангелам? - дівчина присіла в крісло і налила собі віскі.

- Слухай, у нас мало часу, - почав Кем. - Або ти зараз кажеш, де Мисливець, або ми вбиваємо твою охорону і в результаті ти все одно кажеш, де Мисливець. Інакше я уб'ю тебе.

- Ух, який грізний! Ти мені подобаєшся. Залишіть нас, - наказала Філіпа охороні. Ті слухняно покинули кімнату. – Я скажу, де Мисливець і навіть покличу його приєднатися до нас, але є одна умова.

- Ми не укладаємо угод з демонами, - одразу ж заперечив Нейт.

- Що ти хочеш? - ніби не чуючи слів брата, спитав Кем.

- Я даю вам Мисливця, а натомість ви вбиваєте демона в мені.

- Що? – здивувалися брати.

- Мені набридло бути чиєюсь шавкою. Хочу волі. Я знаю, що ангели можуть відокремити демона від людини. Хочу повністю бути людиною. Як колись.

- Ні, - обурився Нейт. – Нам заборонено це робити. Демони самі обрали свою долю.

- Я згоден, - перебив брата Кем. – Після того, як ми вб'ємо Мисливця, ти знову станеш людиною.

- Чудово. Думала, що більше часу на умовляння знадобиться, - Філіпа зателефонувала комусь, і за мить Мисливець був посеред її кабінету. - Він ваш, - дівчина присіла за свій робочий стіл і спостерігала, як ангели вбивали Мисливця. Вони спочатку відрізали шматок його плоті, а потім убили. Далі Кем виконав прохання Філіпи, вбивши демона у ній. Він подбав про те, щоб дівчина почала нове життя далеко від її побратимів. Нейт вирушив робити протиотруту для Данте.

***

Поки Нейт готував протиотруту, Кем навідався до Данте. Дівчина сиділа, замотавшись у плед, на широкому підвіконні у своїй кімнаті. Виглядала вона погано: мисливиця була блідою, стомленою, під очима у неї були великі сині кола, вона була виснажена і безсила, її постійно кидало то в жар, то в холод, вона важко дихала. Данте дивилася у вікно.

- Ти чому підвелася з ліжка? - Кем сів біля неї.

- Не можу більше лежати. Набридло. Спромоглася дійти тільки до вікна, - вона говорила тихо. – Ви знайшли його?

- Так. Не хвилюйся. Нейт вже робить протиотруту.

- Чула, що ти порушив чергове правило, – Данте спробувала усміхнутися.

- Для цього вони й потрібні. Я допоміг Філіпі стати людиною. Янголам не можна допомагати демонам. Якби я відмовився, вона не видала б нам Мисливця.

- Я чула, що Нейт відмовився їй допомагати.

- Що? Ні. Це брехня. Ми обоє допомогли.

- Кем, ти ніколи не вмів брехати, - Данте встала з підвіконня і похитнулася. Камаель підхопив її. - Допоможи мені дійти до ліжка. Здається, що зараз я знову покину цей світ. Вже втретє за добу. Напевно, отрута почала швидше діяти, - Кем виконав прохання дівчини. Вона лягла на ліжку. - Обійми мене. Прошу, - по щоці дівчини скотилася сльоза. Кем знову виконав прохання. Він ліг поряд і обійняв дівчину. Данте притулилася до нього зі всіх сил, що в неї залишились. – Я не часто це говорю, але мені страшно.

- Не бійся. Я з тобою. Ти сильна. Протримайся ще кілька хвилин. Скоро будуть ліки, - він поцілував Данте у скроню.

- Я постараюся, - зовсім тихо промовила Данте і заплющила очі. Кем спробував вилікувати її, приклавши руку до місця поранення. Але від цього мисливиці стало лише гірше. Вона закричала.

- Вибач, я не хотів завдати тобі болю, - Кем обійняв дівчину.

- Я знаю. Не хвилюйся. Я прощаю тебе.

- Я приніс протиотруту, - у кімнату зайшов Нейт. Побачивши Данте в обіймах Кема, він дуже засмутився. - Ось, - він підійшов до дівчини, - випий, - він простяг їй миску із зіллям. Данте взяла її і неквапом спустошила. Через пару секунд вона стала сильно кашляти та кричати. - Воно пече! Дуже сильно!