Читати книгу - "Політ ластівки. Книга 1, Ольга Кост"

Мене аж перекручує, я дивлюся на подругу широко відкритими очима.

- Що ти на мене так дивишся? Скільки ще Алекс буде ходити монахом біля тебе? Платонічні відносини можуть бути і дружніми. Рано чи пізно він почне вже не тільки відповідати на посмішки дівчат. Що тоді будеш робити ти? Ти собі придумала, що він тебе кине і тобі буде болючіше. А що ти відчуєш, якщо не спробуєш, а він буде щасливим з іншою дівчиною? Будеш картати себе, а що якби я погодилася, я може була би на її місці. Не дізнаєшся, поки не спробуєш.

Слова Наталі штовхають щось в мені.

- Що за психоаналіз? – буркочу я.

- Не потрібно на мене дутися, нічого поганого я тобі не сказала, тільки правду.

До дому ми вже їдемо мовчки. В моїй кімнаті разом ми швидко пораємося з домашнім завданням.

- Ліві, ти віриш, що через два місяці в нас вже випускний? – питає дівчина лягаючи на подушку та розглядає картину.

- Ні. Ти з ким підеш на випускний?

- Не знаю. З тобою.

- Хтось з хлопців вже запросив тебе?

- Так. Марк.

- Марк? – дивуюся я. – Не знала, що ти з ним спілкуєшся. Він ж з крутеликів.

- Господи, Ліві. Крутелики. Як ти це придумуєш, - сміється подруга. – Я йому ще не відповіла. Але відмовлю. Не хочу ні з ким йти. Мені буде достатньо тільки тебе. А ти?

- Ти серйозно?

- А ще трохи менше місяця і твоє день народження.

- Я знаю, - зітхаю я та сідаю біля дівчини.

- Як ти хочеш його провести?

- Та яка різниця чого хочу я, - опускаю руку на ліжко. – Мама точно вже все запланувала. Влаштує пишне свято з купою гостей, яких я бачила пару раз в житті.

- А яке би свято хотіла ти?

- Тихе, сімейне. Марта би приготувала їжі, поїхали би кудись на пікнік чи до моря. Дуже хочу до моря.

- Ти казала мамі?

- Ні. В неї робота. Вона ніколи не бере відпустку, а без неї тато не поїде.

- Дівчатка, ви обидві тут, - в кімнату вривається Роман. –Я повернувся.

- Пізно ти, - жмурю очі я. – Як побачення?

- Ліві, вибач. Я забув тобі розповісти. Добре.

Хлопець сідає між нами, грубо втискаючись.

- Та обережніше ти. Хоч помаду з шиї стер би, - буркочу я.

- Красуне, вона не тільки на шиї, - криво всміхається.

- Ні, ні, ні, - махаю пальцем біля обличчя хлопця. – Ніяких брудних подробиць.

- А я би послухала, - всміхається Наталі та підпирає голову рукою.

- Ми гуляли, посиділи в кафе, потім поїхали до коледжу, вона показала мені свою кімнату в гуртожитку, і не тільки кімнату, - підморгує хлопець.

- Жах, - гарчу я.

- А далі? – розпитує подруга.

- Не важко здогадатися, ти подивись на цю задоволену посмішку чеширського кота.

- Мені сподобалося. В гуртожитку я цього ще не робив.

- Все замовчи

- Пристрасна дівчинка, а як вона робить, - не даю договорити хлопцю, закриваючи йому рота рукою.

- Досить. Ніяких брудних подробиць.

Наталі голосно сміється.

- Монашка, - посміхається друг і встає з ліжка. – Мені потрібно в душ. Ну, самі розумієте.

Хлопець знімає свою куртку і перекидаючи через плече повільною розв’язаною ходою йде до своєї кімнати, стиха наспівуючи якусь веселу пісеньку.

Обмінюємося поглядами з Наталі та вибухаємо приступом нового сміху.

Наступні дні проходять спокійно. Алекс тримається відсторонено, навіть мої пластівці не чіпає.

В суботу на сніданку брат, побачивши мій погляд на двері, посміється та нахиляється до мене.

- Він приїде, вже на місце.

- Хто? – роблю вигляд, що не розумію про кого говорить Макс.

- Алекс. Це ж його ти виглядаєш.

- Нікого я не виглядаю, - робою ковток соку та дивлюся на брата.

- Так я тобі і повірив, - всміхається хлопець. – Що між вами відбувається? Дивитися один на одного захопленими очима, коли інший не бачить. Алекс на всі мої питання відповідає одне і те саме, що нічого не відбувається. Тож, сестричко, може ти мені розкажеш, що між вами ?

- Нічого.

- І ти туди ж, - різко вдихає хлопець. – Коли ви вже розберетеся з вашими відносинами?

- У Алекса плани на ранок? – пропускаю повз вуха питання брата.

- Напевно, він мені не звітує. Він ще з обіду вчорашнього дня поїхав і відтоді мені не дзвонив.

Роблю ще один великий ковток соку.

- Я піду одягатися, - кажу усім за столом та встаю.