Читати книгу - "Переможців не судять, Олександр Юрійович Есаулов"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
35
Ці ідеї, проголошені А. Розенбергом у промові 20.06.1941 року (http:// www. hrono. info/doku т/194_dok/19410620. html)
36
30 червня 1941 року, уЛьвові, Я.Стецько проголосив відтворення самостійної України, за що був заарештований німцями і до 1944 року перебував у концтаборі Заксенхаузен, http://ru.wikipedia.org/
37
Згідно уривка з книги «Західноукраїнськатрагедія», що наведений на сайті http://www.russian-globe.com/N38/Lulechnik.ZapadnoukrainskayaTragediya. htm, у Тернопільський тюрмі розстріл заарештованих відбувся десь за містом, і ніяких слідів про цю трагедію НКВС не залишив. Але ж згідно розповіді місцевих мешканців, усе було навпаки. Заарештованих постріляли в камерах та на подвір’ї тюрми. Автор поділяє другу версію, бо на чому і як можна було вивезти близько шестисот заарештованих? Адже згідно з цією ж книгою було вивезено з тюрми та десь розстріляно 560, а всього розстріляно тисячу осіб! Скільки ж машин треба було задіяти у такій операції? І де їх можна було знайти у тому безладі, який творився на західних територіях України? Адже ж за півтора тижня від початку війни німці були вже у Тернополі! На тому ж сайті цитуються уривки з доповідних Тюремного управління НКВС УРСР капітана держбезпеки Філіпова наркому внутрішніх справ про евакуацію тюрем західних областей СРСР (Львівської, Дрогобицької та Станіславської). У тюрмах Львівської області було розстріляно 2462 заарештованих. У місті Бережани Тернопільскої області 60 заарештованих, із Чорткова заарештовані були перегнані в Умань, де в кількості 768 чоловік були розстріляні, а по дорозі розстріляно ше 123 людини. В рапорті начальника тюремного відділення Волинської області вказано, що у Луцькій тюрмі «отобрали и вывезли на хозяйственный двор тюрмы примерно 800 человек, которые были немедленно расстреляны там же…». Може, у цьому розділі картина розстрілу не зовсім відповідає дійсності, але факт залишається фактом: розстріли у тюрмах були у вражаючих обсягах. Розстрілювали тисячами. Зважаючи на стрімкий наступ німців і боячись відпустити на волю потенційних ворогів, керівництво НКВС вважало за краще їх знищити.
38
Пішов геть! (нім)
39
Після того, як Червона армія залишила Львів, ЗО червня 1941 року Національні Збори проголосили Акт відновлення Української Держави. Голова Національних Зборів Ярослав Стецько був уповноважений утворити Тимчасовий Уряд для організації українських владних структур, що ніяк не входило в плани Німеччини. Тимчасовому Голові Уряду було пред’явлено ультиматум: визнати Акт недійсним, у чому отримали відмову. Стецько був заарештований. Одночасно з ним, у Кракові, був заарештований і Бандера. Обидвох до 1944 року ув’язнили в концтаборі Заксенхаузен, (http://for-ua.com/ukraine/2007/07/05/080031.html).
40
Слова з популярної наприкінці тридцятих років пісні.
41
Документ, наведений згідно з оригіналом, шо зберігається у Тернопільському державному обласному архіві.
42
У 1943 році внаслідок міжетнічного конфлікту загинуло на Волині за різними джерелами від ЗО до 100 тисяч поляків, від 10 до ЗО тисяч українців. Є припущення, що різню спровокували німці, примусово відселяючи з польського прикордоння поляків і заселяючи ці території українцями та німцями, (http://www.verbena.kiev.ua/statti/volyn.shtml)
43
Служба безпеки ОУН
44
http://www.ua-today.com/modules/myarticles/article.php?storyid=8885
45
Народний комісар державної безпеки УРСР, комісар державної безпеки 3-го рангу
46
Згідно зі звітом головного представника уряду УРСР з евакуації польских громадян з території України А. Цоколя секретареві ЦК КП(б) України від 15 вересня 1946 року — з весни 1944 до осені 1946 з України до Польщі було евакуйовано близько 800 тис. чол. У той же час із території Польщі таким же чином вивозилося в Україну українське населення. Це робилося для того, щоби припинити криваве протистояння між українцями і поляками (В. Ссргійчук, «Поляки на Волині у роки Другої світової війни»).
47
У вересні 1939 року Червона армія перетнула кордон Польщі.
48
48 «Пацифікація» Східної Галичини була проведена загонами польської поліції та кіннотою. Акція охопила біля 800 сіл, де були проведені обшуки, конфіскована зброя, заарештовано майже 5 тис. учасників антипольсько-го руху. 50 українців було вбито, близько 4 тис. покалічено, спалено майже 400 осель. Міністр внутрішніх справ Польщі Славой-Складовський пізніше визнав «якби не пацифікація, то у Західній Україні ми мали би збройне повстання, задля придушення якого були б потрібні гармати та дивізія солдатів». Аналогічна акція щодо придушення селянських заворушень була проведена на Львівщині та Волині у 1932 році.
49
Після вбивства у 1934 році міністра внутрішніх справ Польщі Б. Перацького, польська дефензива розгромила крайовий провід ОУН у Галичині, заарештувала 1024 бандерівців. Саме тоді був утворений перший польський концтабір в м. Береза-Картузька.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Переможців не судять, Олександр Юрійович Есаулов», після закриття браузера.