Читати книгу - "Between angels and demons, Chris Jey"

- Чудово, - Кем забрав зброю у Соні. – Данте сказала шукати Анахіт у Тибеті. Олсене, ви з Каєю з'ясували, де саме вона зараз?

- Так. Це місце неподалік Лхаси.

- Усі готові? Якщо ви вирішите відступити зараз, я зрозумію.

- Ти ж знаєш – з тобою ми до кінця, – відповів Михаїл.

- Так. До того ж, я не можу дозволити тобі одному потім ніжитись в променях слави, – продовжив Джеймс. – Я теж хочу увійти в історію, як той, хто врятувала світ.

- Я теж з вами, - втрутилася Соня. - Якщо людство помре, моїх послуг більше ніхто не потребуватиме. Рано мені йти на пенсію.

- Значить, діємо за планом, - друзі вирушили на, можливо, свій останній бій.

Була чудова погода. Сонце тільки починало свій схід над горами Тибету. Було тихо і спокійно. Занадто тихо. За кілька хвилин цю тишу порушила винуватиця зборів.

- Ви все ж таки знайшли мене, - перед друзями з'явились Анахіт.

- Гори? Серйозно? - здивувався Кем. – А вибрати теплі краї та берег океану ти не могла?

- Тут ми народились, тут почався наш шлях, тут наша мама вбила ту, яка хотіла нам щастя і бачила в нас порятунок людства.

- Катаель завжди вірила у краще. Навіть у демонах вона знаходила щось добре і світле, – втрутився Михаїл.

- Нікого не нагадує тобі, Камаель? Адже твоя улюблена Данте така сама. Вона, як і Катаель, постраждала через свою дурість. Досить розмов. Тут усе розпочалося – тут буде початок кінця людства. Ви будете першими, хто побачить падіння цього світу.

- Зупинися, поки ще є шанс на порятунок твоєї душі, - запропонував Михаїл.

- Навіщо нам зупинятися, коли ми так далеко зайшли, дядьку? Чи, може, ти думав, що висловиш мені пишномовну промову і ми одразу здамося? Ми не повернемося у ваші в'язниці, більше ніхто не буде нам вказувати і зневажати нас. Ми господарі нашої долі.

- Чудово, тоді відпусти Данте і господарюй скільки тобі заманеться, - запропонував Кем.

- О, ні. Вона нам потрібна. Адже з нею ми безсмертні.

- Це ми ще побачимо, - фиркнув Камаель.

- Ой, не треба нас лякати. Та зубочистка, з якої ви прийшли, не допоможе. Адже вже перевіряли. До того ж, було помилкою приходити до нас лише, - Анахіт порахували присутніх, - із десятьма незрозуміло кого. У вас тут і янголи, і перевертень, людина, валькірія, фенікс, нефілім, відьми, старі боги і, - Анахіт придивились до Соні, - жнець? Щось новеньке. Цікава компанія. Наша теж нічого, - за спиною Анахіт з'явилися демони, які служили Табрісу і яких не встигли вбити, різні злі істоти.

- Порахуй ще раз, - запропонував Камаель. За спинами друзів з'явилося багато янолів, херувимів, нефілімів, пекельних псів, відьом, женців та інших істот та людей, які прийшли на допомогу. - Думаю, тепер наші сили рівні.

- Що ж, побачимо. Здається, тут когось не вистачає, – Анахіт відкрила портал, який вів у Рай. Там на неї чекали ангели різних чинів, на чолі з серафимами. - Хм, я думала Гавриїл чекатиме нас в Раю. Але точно знаю, хто чекає нас в Пеклі. Наш улюблений дядько Люцифер разом зі своїм військом, - Анахіт відкрили портал до Пекла. Вони не помилились. Там на них теж чекали. Це були озброєні демони та герцоги Пекла. - Вами ми займемось пізніше, - вони зачинили портали. - Убийте всіх, - наказали Анахіт своїй армії. - Нам залиште Камаеля та Михаїла. Їх ми знищимо особисто, – демони кинулися у бій. Анахіт же почали читати якийсь лист невідомою для всіх мовою.

- Якщо це наша остання битва, то я радий битися пліч-о-пліч з вами і померти серед друзів, - звернувся Кем до всіх. – Але все ж таки, сподіваюся, що перемога за нами.

Почалася війна добра та зла. Кем намагався пробити собі шлях до Анахіт. Його єдине завдання – не померти і встромити кинджал у серце Анахіт. Знову. Камаеля прикривали Михаїл, Френкі, Кая та Кріс. Їм вдалося наблизитись до Анахіт. Вони це помітили і почали застосовувати свої сили. Анахіт на допомогу поспішили демони, але їх розірвали пекельні пси, яких особисто надіслав Люцифер для охорони Михаїла та Камаеля.

- Набридло! – крикнули Анахіт. – Ми дали вам шанс здатися, а тепер… були раді знайомству, - Анахіт спробували перетворити друзів Данте на попіл, але їм це не вдалося. – Що за?.. – незрозуміло дивились на всіх Анахіт.

- Не одна ти тут сильна, - до Анахіт вийшов Джеймс. – Одна з переваг життя у п'ять сотень років, це можливість постійно вчитися чогось нового. Так, ти могутнє створення, але я не менш сильний маг.

- А ми все думали, невже ти втік? А це був лише ваш план: відвернути нашу увагу і блокувати наші сили. Такий собі, скажемо вам, план.

- А як на мене чудовий план, - відповів Джеймс. - Я ж не один, - на допомогу Джеймсу прийшли найсильніші відьми і відьмаки планети.

Почалася битва. Друзі всі разом кинулися на Анахіт. У хід йшло все: дерева, камені, вогняні сфери, різна зброя. У сутичці з Анахіт перемогти не вдавалося. Всі спроби друзів Данте полонити Анахіт, щоб потім роз'єднати їх душі і сховати в клітці, яку приготували старі боги, були марні. Анахіт же, досить легко розправлялись зі своїми противниками, не дивлячись на те, що їх сили не завжди спрацьовували через заклинання відьом. Вони спробувала вбити їх усіх, але їм не вдалося. Відьми, що були на полі битви, продовжували блокувати сили Анахіт. Це допомогло решті боротися з ними, але не допомогло залишитися неушкодженими. Спочатку Анахіт поранили Кріса, потім убили Анну, поранили Каю та Михаїла.

- Полонити її не вдасться. Цей план провалився. Її треба вбити, Кем, – Михаїл лежав поранений на землі. Біля нього присів Кем. - Інакше її не зупиниш.

- Згодна з ним, - підтримала друга Френкі.

- Ви серйозно? А якщо це вб'є й Данте? Адже ми не знаємо, як діє кинджал Смерті, - запротестував поранений Кріс.

- Поспішіть! – крикнув Джеймс. - Відьми більше не можуть блокувати її сили, - він продовжував битися з Анахіт.

- Кем! - крикнула Френкі, намагаючись достукатися до нього. - Я знаю, що ти хотів її врятувати, але виходу нема. Якщо ти цього не зробиш, то нам усім, і я говорю зараз про всю планету, кінець.