Читати книгу - "Коріння Бразилії"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Фелікс де Асара (1742—1821) — іспанський мандрівник і натураліст, бригадний генерал. Доклав зусиль до розмежування іспанських і португальських колоній шляхом встановлення кордонів. Опублікував кілька робіт із зоології, що вважаються класичними.
(обратно) 266D. Félix de Azara, Viajes por la América del Sur (Montevideo, 1850), p. 210.
(обратно) 267Жан де Лае (1593—1649) — французький історик і етнограф.
(обратно) 268Діти португальців, що народились і з перших днів мешкають у цих землях, знають її [мову тупі], неначе свою рідну, особливо у губернаторстві Сан-Вісенте (фр.).
Jean de Laet, Histoire du Nouveau Monde ou Description des Indes Occidentales (Leide, 1640), p. 478.
(обратно) 269Inventários e Testamentos, X (São Paulo, 1921), p. 328.
(обратно) 270Домінґус Жоржі Велью — бандейрант, португальський найманець і польовий командир. Разом із двома іншими військовими з’єднаннями захопив і знищив «республіку Пальмарес».
(обратно) 271«Республіка Пальмарес» — унікальне утворення, що виникло від 1630 до 1697 року в Бразилії — незалежні громади рабів-утікачів, які вільно мешкали разом з індіанцями у пальмових лісах, обробляли землю, що перебувала у суспільній власності, та відбивали напади колоніальної влади.
(обратно) 272«Carta do bispo de Pernambuco...» Ernesto Ennes, As Geurras dos Palmares, I (São Paulo), p. 353.
(обратно) 273Бартоломеу Буено молодший (1585—1638) — бандейрант, один із представників португальських переселенців роду Буено, бразилець у першому поколінні, мисливець на індіанців. Володів фермою у районі Парнаіба.
(обратно) 274Педру Такеш де Алмейда Паїш Лімі (1714—1777) — військовий, інтелектуал, фахівець із генеалогії та бразильський історик. Відповідав за золотовидобування, безпеку та стягування податків у провінції Гояс. Залишив кілька робіт з історії колоніальної Бразилії.
(обратно) 275Франсішку Піреш Рібейру (1656—1726) — один із піонерів-колоністів Сан-Паулу, бандейрант, дослідник внутрішніх районів Бразилії, шукач срібла та мисливець за рабами, мав прізвисько «Сертаніста» (мешканець Сертану).
(обратно) 276«Sumário dos Senhores Generais que têm governado a Cäpitania», Ms. da Biblioteca Nacional do Rio de Janeiro, 1-7, 4, 10.
(обратно) 277Антоніу ді Албукеркі Коєлью ді Карвалью (1655—1725) — губернатор Мараньяну та Ріо-де-Жанейро на початку XVIII ст. Воював з французами за переділ кордонів.
(обратно) 278Белхіор ді Понтеш (1644—1719) — місіонер-єзуїт, що відіграв значну роль у колонізації внутрішніх районів Бразилії, заснував школу свого імені.
(обратно) 279P. Manuel da Fonseca, Vida do Venerável Padre Bechior de Pontes (São Paulo, s.d.), p. 22.
(обратно) 280Отець Мануел да Фонсека (1703—1772) — місіонер-єзуїт, який у 1752 р. опублікував біографію Белхіора ді Понтеша.
(обратно) 281Антуан Еркюль Ромуальд Флоранс (1804—1879) — франко-бразильський художник, натураліст і винахідник, зокрема, відкрив процес фотографування. Брав участь у трирічній
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коріння Бразилії», після закриття браузера.