Читати книгу - "Вагітна від мільйонера-боса, Ekaterina"

По дорозі до лікарні Алехандро їхав із сумішшю спокою й квапливості. Вона намагалася заспокоїти мене, тихо розмовляючи й нагадуючи про техніку дихання, яку ми вивчали на підготовчих уроках. Кожне скорочення було сильнішим, ніж попереднє, і хоча біль був сильним, Алехандро поряд зі мною робив його більш терпимим.

Ми прибули до лікарні, і персонал зустрів нас професіоналізмом і теплотою. Вони відвезли мене в кімнату для оцінки, щоб переконатися, що я дійсно в пологах. Сутички ставали все частішими і болючими. Алехандро був поруч зі мною, тримав мене за руку й шепотів слова підбадьорення.

Коли було підтверджено, що пологи почалися, мене перевели в пологовий зал. Я переодягнулася в лікарняний халат і лягла на ліжко. Сутички були інтенсивними, а іноді й непереборними, але постійна підтримка Алехандро та медичної команди допомогла мені зберігати спокій. Вони підключили мене до фетального монітора, щоб стежити за серцебиттям і скороченнями дитини.

Минали години, а сутички ставали сильнішими і регулярнішими. Алехандро весь час був поруч зі мною, допомагав мені дихати та нагадував про техніку, яку ми вивчали на уроках підготовки до пологів. Кожні перейми були випробуванням моєї витривалості, а також кроком ближче до зустрічі з нашими дітьми.

Біль був сильним, і в один момент я попросив зробити епідуральну хворобу, щоб полегшити біль. Анестезіолог прибув швидко, і хоча я відчув легкий укол у спині, полегшення було майже миттєвим. Сутички тривали, але біль був легшим, і я міг краще зосередитися на процесі.

Нарешті настав час штовхатися. Лікар і медсестри дали мені чіткі та точні вказівки, а Алехандро все ще був поруч, тримаючи мене за руку та підбадьорюючи з кожним подихом. Я відчув суміш виснаження та рішучості. Кожен поштовх наближав мене до зустрічі з нашими малюками, і хоча зусилля були величезними, я не міг перестати думати про цей довгоочікуваний момент.

Після того, що здавалося цілою вічністю, я почув, як лікар сказав, що тепер я бачу голову першої дитини, через кілька секунд з’явилася друга дитина, а потім остання дитина, яка була третьою. Це додало мені нових сил, і я відчула величезне полегшення, коли наші діти нарешті народилися без будь-яких ускладнень.