Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Ваша Величність, я всього лише проста цілителька, я бачу те, що мені дозволяють побачити. Якщо батьки вважали, що я побачила достатньо, значить це їх рішення і його не змінити. Я не повинна..

-Ти Марна! -обурився кіт -Толку від тебе! Твій наставник і краще справлявся! -пішов геть

-Не приймай слова так близько. Ти знаєш нашого нетерплячого Короля. Йому завжди потрібно про все знати заздалегідь. Ти зробила все, що могла, це більше ніж нічого. Листя, про це ніхто не повинен знати

-Та Ваша Величність. Про це знатимемо лише ми втрьох. Ви дійсно вважаєте, що це Квітка?

-Не знаю -знизала плечима -Але мені здається що вона сильно заздрить Туману. Я не змогла їй до ладу пояснити, що знати бути Королем. Захід сонця і зовсім мене слухати не хоче, він продовжує вважати що заздрість Квітки, це всього лише дитячі примхи. Ніяк не могла подумати, що маю проблеми з дітьми

-У кожного свій характер, Ваша Величність. Як би не було, нам усім потрібно бути напоготові, чи мало

Міра згідно кивнула, кішки повернулися до табору. Гранд уже спав у норі, куди вирушила спати Міра. На ранок Іскра підійшла до Листя, юна кішечка давно збиралася поговорити з цілителькою про свою мрію

-Листя. Я хочу вас запитати, чи вам не випадково не потрібна учениця? Адже ви знаєте що мені подобаються трави!

Світло-коричнева усміхнулася, вона давно мріяла про це, давно чекала коли Іскра підійде до неї - Моя мила Іскра, я дуже рада що ти до мене нарешті підійшла. Я давно на це чекаю. Ти добре знаєш трави, вони тобі подобаються, тому я згодна взяти тебе до себе як учениця лікаря. Ти справді готова?

-Так, я дуже цього хочу. Я готова повністю присвятити себе цій чудовій посаді, як лікар!

Туман і Горіх спостерігали за цим -Дивися, наша Іскра зібралася стати ученицею Листя, що робити?

-Я не дозволю Іскрі зробити цю помилку. Не знаю як ти Туман, але я збираюся перервати їхню розмову!

Листя збиралося відвести Іскру до Королеви-матері, щоб отримати від неї добро. Але тут втрутився Горіх, перегородив їм шлях

-Горіх, у чому справа? Чому ти тут, навіщо нам перегородив шлях? Будь ласка посунути, ми ідемо до Королеви-матері

-Не відійду! -сміливо вимовив темно-коричневий -Листя, Іскра я проти цієї витівки. Іскра ти не мусить стати Лікарем, це зовсім не твоє. Ти чудово полюєш, стати краще Мисливцем, навіщо тобі трави?

-Горіх, що за дурниці ти такі кажеш? Найкраще з нашої групи полює Квітка. Я хоч непогана в полюванні, але трави мені більше подобаються. Відійти у бік Горіх, не дурні. Я вже давно зробила свій вибір

Вони намагалися пройти повз Оріха, який намагався не пропустити Іскру, але вони все ж таки пройшли повз нього

-Іскра, це велика помилка! Якщо ти станеш Лікарем, ти втратиш можливість мати сім'ю, невже ти справді готова зробити це!? Якщо ти не думаєш про себе, подумай про інших, про нас своїх друзів!

Іскра озирнулася назад, на Горіха, в чомусь її друг мав рацію, її серце давно пізнало кохання, але кішечка це вперто не помічала, вона вважала що будь-якою ціною має стати лікарем, навіть якщо хтось проти

Листя по черзі дивилося на Іскру та Горіха. Не відразу, але все ж таки лікарка зрозуміла що Горіх не просто так намагається завадити Іскрі стати її учнем "Не може бути? Горіх закоханий в Іскру?" -Горіх, поясни

-Що тут пояснювати Листя? Я просто не хочу, щоб Іскра потім шкодувала! Листя, невже ви не шкодували?

Світло-коричнева кілька разів моргнула, вона згадала себе молодше, після смерті свого попередника кішка справді мріяла відмовитися від посади лікаря, але боялася викликати гнів Зоряних Предків. Вона як Іскра вважала, що повинна бути лікарем, не розуміла, що тим самим позбавляє себе можливості обзавестися своєю родиною. Коли її ровесниці народжували кошенят, Листя тихо плакало в кутку своєї нори. Але жодного разу лікарка не озвучила свою відмову у слух. Згодом Листя полюбила свою роботу, рада що не відмовилася від неї. Тепер кішка не хотіла, щоб Іскра повторила її долю

-Іскра, Горіх адже правий. Подумай добре. Можливо тобі не судилося бути лікарем. Навіщо примушуєш себе?

- Листя, адже ви погодилися взяти мене в учениці, тепер ви відмовляєте мені? Але ж я дуже хочу!

-Іскра! -Раптом пролунав голос Тумана -Я згоден з Горіхом і Листя. Можливо через те, що ти так сильно захопилася травами, тобі здалося що бути лікарем це твоє покликання. Але коли ти станеш дорослішим зрозумієш, що ти помилилася зі своїм вибором. Я не хочу, щоб ти шкодувала про це все своє життя

-Туман, Горіх, Листя, я вас не розумію! -Ображено сказала -Не розумію чому намагаєтеся відговорити мене!

-Тому що я люблю тебе! -Ці слова одночасно промовили Туман і Горіх, всі хто почув ці слова заніміли на місці. Усі на кілька хвилин притихли, ніхто не міг підібрати хоч якісь слова

Іскра ближче підійшла до хлопчиків-Горіх, Туман? Ви? Я ж думала що ми лише друзі, хіба ні?

-Хіба друзі не можуть кохати один одного? -Першим відповів Горіх -Ти мені дуже подобаєшся Іскра! Я давно збирався тобі це сказати, але не знав, як саме це зробити. Я не хочу, щоб ти ставала лікарем!

-Іскра - тут же підхопив Туман - Ти мені теж подобаєшся. Я вважаю що краще за тебе ніхто не розумієшся на травах, але я як і Горіх не хочу щоб ти позбавляла себе можливості в майбутньому мати свою сім'ю. Може тобі в майбутньому судилося стати моєю Корольовою? -ці слова викликали злість і ревнощі у Горіха

-Не говори дурниці! З чого ти взяв, що вона стане твоєю Королевою! Іскра не слухай його, слухай мене!

-Почекайте! -перервала їх суперечка -Ви що почали все вирішувати за мене? -Хлопчики відвели погляд убік -Мене запитати випадково не забули? Що якщо я не маю ніяких почуттів до вас обох? Горіх, адже тебе давно закохана Весна! Чому ти не їй, а мені пропонуєш своє кохання? Туман, навколо стільки кішечок, вибери їх. Тим більше я впевнена, що твій батько і дід уже вибрали тобі майбутню Королеву. Це моя думка. Вибачте якщо образила вас. Але я вже зробила свій вибір. Я вас дуже люблю як братів