BooksUkraine.com » 📖 Фанфік » "Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx) 📚 - Українською

Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

172
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. ""Вільні Вітру" Життя котячого племені" автора Катерина Скрипець (Ketty Lynx). Жанр книги: 📖 Фанфік. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 119 120 121 ... 240
Перейти на сторінку:

Шоколадний почув слова Горіха, тож наважився здатися. Хоч і не хотів цього, але розумів, що він уже не настільки сильний, як був ще раніше. Якось пошкандибав у табір. Тепер на єдиній залишилася трійця, вони мали перемогти один одного, але була одна проблема ніхто з них не хотів здаватися як це зробили дорослі, та й сили в них ще були, тому вони не поспішали знижувати швидкість, адже у них ще було бажання боротися за перше місце. Трійця зрівнялася -Квітка не дури, поступися Туману, адже він спадковий принц!

-Ще чого захотів! Навіть не подумаю, подивися на нього, він навіть тебе обігнати не може, чому я маю здаватися? Здавайся ти! Чи хочеш залишити друга позаду, а самому перемогти нас? Я тобі не дурна кішка!

Довго вони сперечалися і бігли, як раптом Туман спіткнувся і впав на землю, Квітка цього навіть не помітила, Горіх зупинився -Туман ти як? Бігти зможеш, не смій здаватися, ти маєш бути першим, вставай давай!

-Ні Горіх, я більше не можу, лапи не слухаються. Біжи без мене, Не подобається мені упертість Квітки, біжи вже!

Горіх змушений був залишити одного друга і наздоганяти принцесу. Син Короля потроху дістався до табору. Горіх і Квітка вже вкотре бігли вздовж кордону, вони ніби не відчували ніякої втоми, адже по них не було видно, що вони збиралися здатися. -Довго зібрався за мною бігати? Здавайся вже, Горіх, давай!

-Навіть не подумаю! Ти навіть не озирнулася, коли Туман упав, тобі ніби плювати на нього. Жорстока ти!

-Я цього не бачила! Навіть не почула, як він скрикнув! Ми так до ночі бігатимемо, хтось має здатися!

-Точно не я, Квітка. Навіть не сподівайся. Туман просив мене обігнати тебе, я виконаю його бажання, дивись!

З цими словами Горіх справді вирвався вперед Квітки, принцесу це дуже розлютило. Чорна зашипіла вслід Горіху, почала набирати силу, кішечка не могла допустити, щоб її обігнав кіт, нехай він і вважається одним із найкращих учнів племені. Квітка не пробачити собі, якщо дозволить темно-коричневому виграти. “Це ми подивимося хто кого! Ти дуже самовпевнений Горіх, але я вмить зламаю твою впевненість”. Чи довго вони грали в наздоганяння не відомо, відомо, що напівживими, дуже втомленими дісталися, а точніше практично доповзли до табору, де впали в кінець втратили всю свою силу. Сказати, що все плем'я було здивоване, нічого не сказати. Ніхто не чекав такої витримки у Квітки та Горіха. Гранду це дуже не сподобалося: “Якщо так і далі піде, вони легко займуть місце Тумана. Я боюся уявити, що буде на наступних випробуваннях”. Листя кинулось оглядати кошенят, подушки їхніх лап були стерті до крові.

-Захід сонця, вони ще не скоро зможуть взяти участь у наступному випробуванні. У них подушки всі стерті в кров

Молодий Король не знав, що відповідати. Він навіть пошкодував що задумав це випробування, адже не очікував такої сили і витримки у сестри і племінника.

Ближче до ночі Гранд увійшов у нору заходу сонця, який ніяк не міг заснути, його думки були про майбутні випробування

-Бачу не спіш. Що, думаєш, як бути далі? А я тобі казав, це дурна витівка! Подивися на кошенят!

-Не чекав що все так обернеться. Напевно, справді дарма я це затіяв. На світанку скажу про відміну!

-Навіть не думай! -Грикнув кіт -Бач, який хитрий. Спершу дозволив, а тепер заборониш? Ти подумай про інших, а я не собі! Ти думаєш, плем'я зрозуміє тебе? А що скаже Квітка, Туман та Горіх? Квітка та Горіх подумають що ти не ставиш їх у рахунок і назвеш Тумана своїм наступником. А Квітка та Горіх сьогодні віддали всю свою силу, щоб перемогти у першому випробуванні. Вони не зрозуміють тебе, якщо ти раптом скасуєш все. Якщо вже почав, то будь ласка заверши все це, і остаточно скажи своє рішення з приводу наступника. Я звичайно дотримуюсь думки що Туман повинен бути Королем після тебе, адже ти його готував до цього. Але Квітка так просто не здасись. Та й ще виявилося, що не Туман, а Горіх мій перший онук, а це означає, що Горіх перший у черзі!

-Я боюся уявити, що буде потім. Попереду ще випробування на Силу, Розум, Спритність, Швидкість, де гарантія що до закінчення всіх випробувань вони не помруть від втоми і навантаження на їх організм, що ще не зміцнів!

-Ти думаєш нашим предкам було легко? Не здивуюсь якщо їх відчували сильніше ніж це робиш ти. Дай їм пройти ще одне випробування, а там побачиш, може хтось сам відмовиться? Горіх чи Квітка?

-У мене зовсім немає ідей. Що їм зробити, щоб проявити ці чотири якості? Батьку, допоможіть мені прошу!

-Хм, Раніше треба було до мене звертатися. Ти міг би поєднати всі ці випробування в одне. Наприклад, полювання, лов риби, бійка, що завгодно. Але якщо ти хочеш щоб вони виявляли по одній якості. Сила, де її проявити? У бійці? Хто сильніший? Нехай вони б'ються з найкращими Воїнами, з тими, до кого ти приєднав їх раніше. Нехай доведуть, що вони анітрохи не гірші за своїх майбутніх наставників. Нехай старші побачать, що їх є кому замінити. Але проведеш це випробування коли наша трійця оговтатись після сьогоднішнього. Добре, сину?

-Дякую батько, я вас почув. Я думаю половина місяця їм вистачить. Зроблю все, як ви мені порадили

Захід сонця дотримав свого слова, друге випробування почали проводити після двох тижнів, коли хлопці зміцніли. Як і радив Гранд, молодий Король оголосив, що Силу вони виявлятимуть у бійці з найкращими Воїнами племені.

-Нам належить битися з найкращими воїнами. Це вам не наздоганяння по всій території, тут буде складніше

-Я з тобою згодна Горіх. Я з легкістю можу перемогти будь-якого однолітка, але з дорослими ще не виходить

Трійця не знала, як вчинити, раптом Туман запропонував піти до Чорної Смерті, щоб він їх підготував.

-Я вас правильно зрозумів? -Перепитав великий кіт, коли почув їх прохання -Ви хочете зі мною битися?

-Так Вчитель. Справа в тому, що Захід оголосив, щоб нам показати свою Силу, потрібно битися з сильними Воїнами.

-Важко вам доведеться, але до чого тут я? Адже ви не зі мною повинні незабаром битися. Я не розумію вас

1 ... 119 120 121 ... 240
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)», після закриття браузера.

Подібні книжки до «"Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)» жанру - 📖 Фанфік:


Коментарі та відгуки (0) до книги ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"