Читати книгу - "Нейрончик. Перерва на війну., Moon Grey"

- Розкажеш? – Нейрончик аж перетворився на слух.

- Чом би й ні.  Але по прибуттю. Хоча, здається, що ти й без мене це взнаєш, -примружив очі Білок. -Зайва інформація Вірусу тільки на благо, але він ще не випотрошений  від старого досвіду, який ми для малечі бережем.  

- Ти кажеш «зайва інформація». Це ж і є «зовнішня».

- Хм… - Транспортник замисливсь.

Згодом він відповів:

- Це, звісно, не моя функція, вести аналіз…

- Так, звісно.

- Але я можу, раз ти поряд, напряму це передати по вашим нейронних мережах?

- Звичайно, на те ми й Мережа. Ми виходимо за рамки Системи.

Малий хвацько послав імпульс з новою інформацією в Залу Нейронної Мережі. Це внутрішній інтернет. Там одразу прийняли доповідь. Запит від Зали прийшов тут же. Сигнал містив подяку. Дуже важлива ланка в ланцюгу діяльності таємної мереживної Служби Безпеки Організму була заполучена.

Ланцюг одразу засяяв чарівним жовто-блакитним світлом і став невидимим. Це Ефірне тіло почало приймати доповідь і називалось це - Інсайт. Здогадка, що підкріплена фактом в моменті життя. І от, коли зійшлись всі фактори, тобто визначено «моє бажання», складено план його реалізації, є інструмент та матеріали- починається робота. «Мурашки» пробігли по всьому тілу- це сильна енергія Інсайту додала імпульсу в силу Організму. Перша жирова капсула була відкрита. Енергія звідти вирвалась назовні і зараз потрапила в усі клітини.

- От би ще зробити звичкою думати про себе, де я, хто я, що роблю і для чого, - протягнув мрійливо Нейрончик, - щоб М’язи та Мозок автоматично це робили. Величезна робота передбачається. Так цікаво, як я змінюсьза рік! – Нейрончик здивувався. – Чого це в мене видалось оце «за рік»? Такий термін довжелезний для мого життя. Це ж нереально. Дійду до ДНК- запитаю.

Тим часом СБО отримали вказівки на затримання балакучого Білка стража, що носив Віруса на їжу, щоб той не відкинув копита через переповнення ІПСО. Не дуже любили вірусів в Організмі. Хоч вони і направляли на шлях Душі хворобою, яка давала час на роздуми, але ж в багатьох були чужі родові програми упередження та чужі переконання, що просто задавлювали тиском власні думки Організму.

Все відбулось таємно, Білок просто вже відслужив і відправився на пенсію. Тобто з почестями від Моноцитів та Гістіоцитів, що завжди організовували в цих випадках бенкет для особисто конкретного Білка, що добув пенсійного віку і на тім бенкеті його й перетравлювали – саме цю інформацію знав Нейрончик з підручників, які він надибав у сусідній системі. Страхітливе поводження з пенсіонерами. Саме там народився був батько Серця.

Нейрончик вважав себе занадто розумним, розумнішим за інших і вважав, що самотужки точно пізнає всі нюанси життя. Він був переконаний, що знати треба все і чужі звичаї.  Він прагнув знати і вивчати багато. Та малий не знав, що є моменти практики в кожнім Законі – ненадання всієї інформації, бо це загроза існуванню Джерела.

 Природа речей така, що Інформація подавалась всим, але щоб зрозуміти її та вбудувати цей піксель в свій пазл, а пазл в свою картинку, а не в чужу – треба було прожити це. Бо непрожита інформація не несла істинного відчуття всього від початку до кінця сценарію того, що відбувалось і за яких обставин. Незнання всього ланцюга подій та участі в ньому інших осіб несе спотворену картинку через чуже бачення світу. Адже в кожного індивідуальний набір «+» і «-», їх щільність, розташування, сила, здатність і т.д.  А якщо ще й без Практики, то взагалі –починається розквіт порожніх балачок, заготовки для ІПСО та нагнання страху забобонами від незнання.

Здається, що він починав розуміти, що без спілкування з іншими одним читанням не можна збагатити свій досвід. Як і отриманою інформацією від спілкування. Слід все співставляти з власними бажаннями, вигідним обміном, без шкоди собі, іншим, довкіллю.

Та й спілкування теж треба обирати з тим, хто налаштований на твою «хвилю», тобто зацікавлений. Бо може бути дивна ситуація.