Читати книгу - "Нейрончик. Перерва на війну., Moon Grey"

Вдалині щось гупнуло і відлуння прокотилось всима системами.

- Що то було?

- Оце? …Потрясіння.

- Так. Воно.

Запала мовчанка. Нейрончик не міг далі терпіти:

- То що то було?

- Я ж відповів. – Сказав Білок.

- Я не зрозумів. Ти перепитав: «Оце потрясіння?» і я підтвердив, що саме про це запитував.

Транспортний Білок дивився на малого. Малий на нього. Далі він розсміявся і зчудувався такій ситуації:

- Це непорозуміння. Ой, вибач. Я ж не вчитель по душі, я Транспортник-далекобійник.

Непорозуміння –це те, що зараз між нами сталося.

А «Потрясіння» гупнуло. Це така енергетична хвиля, що інколи збуджує всі системи, виникає вона, мабуть, від неочікуваності та нестандартності ситуації. Трясе всих . Тому і має назву «Потрясіння».

- Аааа, он воно що. Отакої. Це ж треба мати різні погляди на ситуацію. – Відреагував Нейрончик. - І ти подумав, що я словами: «Так. Воно» підтвердив сказане тобою, як ствердження на твою відповідь, хоча я мав на увазі ствердження свого запитання?

- Ну, звісно. – Білок подивився пильно на малого.

- Що? – запитав той.

- Здається твоя чи моя увага десь лине і відбувається непорозуміння. Або ж ми «кожен на своїй хвилі». Знаєш, малий, я не той співбесідник, з якого ти почерпнеш інформацію, яка тобі легко і гарно засвоїться. Я ж повинен своє робити- пильнувати дорогу і отого розумієш?

Нейрончик промовчав, відбувалось щось дивовижне в його внутрішнім світі. Там цілі планети змінювали орбіти, так йому здавалось. Він аж завовтузився на місці, перевірив чи не має Вірус активності, але той спав. Нейрончик повернувсь до Білка і мовив:

- Я всеодно запитаю, бо зараз тільки ти поруч. Можна?

- Якщо зможу, звісно, допоможу.

- Тоді просто послухай, я проаналізую вголос, а ти вже сам вирішиш, чи відповідати.

- Добре.

- А чому оте Потрясіння , чому воно відбувається саме від неочікуваності та нестандартності? Мені здається, що Потрясіння – це показник зміни в Системі Переконань, коли приходить геть нове розуміння. Бо коли, наприклад, пишеш 25 способів вирішення задачі, а вона вирішується відомим тобі, але не врахованим 26-м способом, то неврахування викликає невдоволення та й по всьому. А от прихід нового розуміння –це якраз оте Потрясіння.

- Хм…ти маєш рацію. – Білок здивовано глянув на малого. – Потрясіння має як плюсове значення і це наче «чудеса» звуть. А є ще мінусове значення. Це називають «Шок», те, що відбулось і вбудувалось. І надалі ти переконаний в істині цього. З першого погляду навіть не зрозумієш, що це воно. Ти наче робиш геть інші речі, а підґрунтям є оцей Шок. Ще її називають «Карма».

Хоча все це тільки загальні поняття та загальне пояснення процесу. – Відмахнувся від подальшої бесіди Транспортний Білок. – Малий, мені це вже не цікаво.

- Добре, бо це вже філософські теми. І в кожного своє бачення.

Нейрончик відсунувся до вікна і спостерігав за тими енергіями, що відбувались в площині третього, нижнього поверху. Тут йшов рух не тільки донизу, а ще вбік. Тому їхня подорож стала на коротшій відстані тривалішою, аніж якби просто навпростець подолати шлях.

За вікном минали цілі заводи, фабрики, кораблі з переробки продуктів, що швидко псуються, відбувалось пакування, тут же стирчали транспортні білки і, наче таксі, чекали своїх пасажирів- кур’єрів доставки. В когось був свій транспорт, хтось брав в оренду, а хтось ось так, брав таксі. В кожного своя робота, строки, тривалість. 

Раптом Нейрончик щось помітив за рогом будинку. Якийсь рух чи то тіні, чи то ще чогось. Поряд стояли стражі і сортували відходи. Може здалось чи якась лушпайка відлетіла. Малий вдивлявся вдалечінь та не помітив нічого.

- Ти можеш мене тут висадити?

- Можу. Але ж в тебе перепустка на мій шлях.

- А почекати можеш?

- Ти надовго?

- Ні, - Нейрончик майже був переконаний, що тільки запитає і прояснить ситуацію. Але він ще не знав скільки часу може знадобитись і які відбудуться події від його зміни маршруту. Він додав, - я буду в полі твого зору. Постараюсь не затримуватись. Якщо що, я тобі махну рукою, що мені потрібно більше часу і ти тоді їдь в своїх справах. Адже тобі важлива твоя робота.

- Звісно, важлива. Але я зроблю перерву. Біжи.

От вони й домовились в спілкуванні. Кожен зважив свої можливості.

І Нейрончик зробив крок в невідоме.

Він потроху наближавсь до стражів-сортувальників і здалеку гукнув:

- Добридень, панове.

Ті, не відволікаючись, відповіли:

- Добридень. Ти маєш повноваження тут бути?

- Ні. але..

- Ти дієш не за протоколом своєї присутності.

- Так, але…

- Ти мусиш покинути цю територію.

- Звісно, я це зроблю. Та …

- Негайно.

Нейрончик був законослухняним і розвернувся вже до Білка, що очікував.

Тут він почув тихе:

- Пс-с. Пс. Псс.

- Хто тут? – малий зупинивсь.

- Це Нуль- ікс. Ходи сюди на хвильку.

- Я маю йти звідси.

- Я знаю. Але ж ти мене бачив? Тому ти тут?

- Так, мабуть що так. Я щось бачив.

- Ти не повинен був мене побачити, але якщо ситуація нестандартна, то мене , згідно Протоколу, викрили.

- Ти втратиш роботу?

- Ні, я досліджую та відпрацьовую саме невидимі засоби присутності. А це означає, що я знайшов слабке місце в знарядді СБО.

- Он воно що. Але ж ти бачиш, що я в скафандрі і можу дивитись і бачити, слухати і чути…

- Звісно, що я це знаю, - нетерпляче прозвучав голос Нуль – ікс. – Це входить в інструкцію засобу для покриття перебування. Тому мені потрібно, згідно Протоколу, провести допит.

- Я не можу з тобою піти, мене транспорт чекає і в мене перепустка.

- Я не кажу, що ти повинен зараз. Але ось мої координати, я тебе чекатиму.

- Добре, - Нейрончик взяв рукостисканням набір координат і пішов далі до Білка.