Читати книгу - "Данелія , Таміла Калас"

- Вона завагітніла… І взагалі, розбиту чашку не склеїти. У його голосі знову з'явилася гіркота.

- Вибач… я просто була зла. Я справді його не знаю, – Данелія з сумом глянула на Влада. Їй раптом стало його шкода. Вона ніколи не могла подумати, що Павло здатен на такі глибокі почуття. У її серці зародилося несміливе співчуття.

Після десерту напруга між ними трохи спала. Влад запросив Данелію на танець. У його обіймах вона відчула тепло та захист. Вони просиділи в ресторані майже до опівночі. Теплий вечір та романтична атмосфера закладу згладили гострі кути їхньої розмови. Данелія вже шкодувала, що затіяла ту неприємну бесіду й так жорстоко відгукнулася про його батька. Вона думала про те, як помилилася у своєму судженні. Навіть якщо Павло не завжди діяв шляхетно, Влад був чесним і турботливим, а головне – терплячим і завжди виконував її забаганки, якщо вона вміло його про це просила. Вона відчула ніжну вдячність до нього.
Дорогою додому Данелія замилувалася оксамитовим нічним небом, густо вкритим мерехтливими зірками. Вони сяяли, мов маленькі бенгальські вогники. Данелія помітила, як одні з них згасали, а на їхньому місці з'являлися нові, ніби народжуючись з нічого. Її переповнювало відчуття спокою та близькості з Владом. Поруч із ним їй було так добре й затишно. Хотілося, щоб цей вечір ніколи не закінчувався.
Коли вони під'їхали до маєтку, довкола панувала тиша й темрява. Лише сонячні ліхтарі вздовж алеї м'яко освітлювали сиву бруківку. Охоронець безшумно відчинив важкі ковані ворота й сам припаркував їхній автомобіль.
Вони увійшли до вестибюлю. Влад, тримаючи Данелію за руку, йшов попереду навшпиньках до спальні. Біля її шиї він ніжно прошепотів:

- Напевно, вже всі сплять. Кохаю тебе.
Раптом із кабінету Олександра долинув звук важкого предмета, що з гуркотом упав на підлогу. Данелію пронизало неприємне передчуття.
Вони обоє завмерли на місці. Влад миттєво рвонув у напрямку кабінету. Його рука швидко намацала вимикач на стіні.
Біля розкиданого робочого столу злякано стояв Кирило, міцно стискаючи щось у долоні. Його обличчя було блідим, а погляд розгубленим.

- Що ти тут робиш? – різко запитав Влад, пильно дивлячись на затиснуту руку брата Данелії. У його голосі звучало роздратування та тривога.
Слідом до кімнати увійшла Данелія й зупинилася в дверному отворі. Її серце забилося ще сильніше від невідомості.

- Що відбувається?
Кирило розгублено переводив погляд з одного на іншого. На його обличчі, біля запалих очей, жовтіли свіжі сліди від синців. Від яскравого світла він мружився. У його очах читався відчай.

-  Якщо зараз хтось прокинеться, я за нас не відповідаю, Данеліє, – просичав Кирило, даючи сестрі зрозуміти, що може розкрити її таємницю. У його голосі звучала погроза та безвихідь.

- Що в твоїй руці? – знову запитав Влад, насуваючись на Кирила. Його терпіння, здавалося, вичерпувалося.

- А ти не думаєш, що я у своєму власному домі буду перед тобою виправдовуватися? – зухвало відповів Кирило, намагаючись приховати свій страх за маскою бравади.

Влад різко схопив руку Кирила й спробував розтиснути його пальці. Між чоловіками зав'язалася коротка боротьба біля столу. Врешті-решт Влад затиснув руку Кирила між ліктем, намагаючись розкрити його долоню. На його обличчі відбивалася рішучість.

- Владе, відпусти його! Припиніть! – підвищила голос Данелія, відчуваючи, як наростає паніка. Її охопив жах від можливих наслідків.
З розтиснутої руки Кирила на килим упали ключі від автомобіля.

- Чиї це ключі? – Влад кинув погляд униз і розслабив хватку, його брови здивовано піднялися.
Кирило миттєво відштовхнув його, підняв ключі й вишкірився:
- Це мої ключі, зрозумів?!

-  Кириле, але ж батько заборонив тобі брати машину, – тихо промовила Данелія, відчуваючи, як її серце починає шалено битися. У її голосі звучала безпорадність.

- Хто б казав про заборони… – буркнув Кирило, кинувши на сестру злий погляд і швидко прямуючи до виходу.

- Добре, як хочеш… йди, – безпорадно махнула рукою Данелія, спостерігаючи за його метушливими рухами.
Кирило, не гаючи ні секунди, вибіг з кабінету. За мить Данелія почула, як заревів мотор автомобіля, і машина швидко покинула подвір'я. Її охопило важке передчуття.