Читати книгу - "Обрана, Катажина Обертинська"

Правда, що розкрилася в глибинах стародавньої бібліотеки, була нищівною. Калена сиділа, притиснувшись до Кая, її свідомість намагалася осягнути масштаб зради та загрози, що нависла над світом. Старійшина Елвін, символ мудрості та опори, виявився головним зрадником, який маніпулював долями тисяч заради своїх спотворених ідеалів. Його дії, що призвели до загибелі її родини та поширення темряви, розпалювали в ній нестримний гнів. Бажання помсти було таким сильним, що здавалося, воно поглине її всю. Шепіт темряви, що постійно переслідував її, посилився, обіцяючи необмежену силу для знищення всіх, хто завдав їй болю.
Це був критичний, напружений момент. Калена відчувала, як Дар усередині неї реагує на ці бурхливі емоції, готовий вибухнути. Вона могла б піддатися гніву, стати інструментом помсти, і тоді її сила, безсумнівно, перетворилася б на таку ж руйнівну, як і сама темрява. Вона бачила це – шлях до повного знищення, який здавався таким привабливим у її болю.
Але тут стався внутрішній злам. Образ Дем'яна, не спотворений гнівом, а світлий, спокійний, як вона пам'ятала його до трагедії, виник перед її очима. Слова Райана про те, що "помста спопелить тебе зсередини", пролунали в її свідомості. Вона згадала, як у її рідному селищі, незважаючи на паніку, були люди, що прагнули допомогти одне одному. Вона згадала про Кая, який шукав її, незважаючи на всі забобони.
У цей момент Калена усвідомила: вона не бажає ставати такою, як ті, хто її зрадив. Вона відмовилася від бажання помсти. Її Дар мав служити іншій меті. "Ні", – прошепотіла вона, її голос був ледь чутним, але сповненим непохитної волі. – "Я не дам темряві поглинути мене. Я не буду руйнувати заради помсти". Вона вирішила використовувати Дар лише для захисту. Захисту не лише себе, а й тих, хто залишився, хто потребував надії, хто вірив у світло.
Ця рішучість стала каталізатором. Калена раптом усвідомила, що її унікальний зв'язок з магією дозволяє їй контролювати її по-іншому, ніж це було у чоловіків-Захисників. Її емоції, що раніше здавалися перешкодою, тепер стали джерелом сили. Вона відчула, як Дар, замість того, щоб бушувати, заспокоюється. Він не став слабшим, навпаки – він змінився. Із хаотичного вихору, що виривався з неї, він перетворився на концентровану, живу енергію.
У цю мить Калена досягла повного контролю над Даром. Він більше не був чужою силою, а став продовженням її самої, її волі, її рішучості. І він змінився – став більш яскравим, чистим, майже сяючим. Але водночас він був все ще потужним, можливо, навіть сильнішим, ніж будь-коли раніше, тому що тепер він був керований не гнівом, а чистою метою. Це було справжнє прозріння, усвідомлення власної сили духу, що дозволила їй піднятися над болем і образою.
Кай, який тримав її, відчув цю трансформацію. Він бачив, як світло, що йшло від Калени, ставало яскравішим, як її обличчя, ще нещодавно спотворене болем, тепер світилося внутрішнім спокоєм та величчю. Він був свідком її трансформації, її неймовірного зростання. Його охопило глибоке захоплення її силою та мудрістю. Він розумів, що перед ним не просто жінка, що вижила, а справжній Захисник, який перевершив усі очікування, руйнуючи старі догми.
Його почуття до неї поглибилися. Це вже не було простою прихильністю чи провиною, це була глибока, всеосяжна любов і повага до її духу, до її вибору. Він був готовий йти за нею куди завгодно, бути її опорою, її щитом, її партнером у боротьбі за світ, який вона вирішила врятувати.