Читати книгу - "На схилах Карпат, Семенюк Юрій"

Найдавніший слід перебування людини на території України знайдено саме в Карпатах, щоправда - по ту сторону цих могутні гір на стоянці Королево-1 в Закарпатті. 

Тим не менш, не виключено що ще до періоду розселення сучасної людини всі Карпати було заселено її більш ранніми видами та підвинами. Археологічних підтверджень тому на території Пістині допоки не знайдено. 

Найдавніший період історії людства ділиться на три етапи: палеоліт (верхній та нижній), мезоліт та неоліт.

Згідно сучасних археологічних даних перші сучасні люди опинилися на території Прикарпаття в епоху мезоліту (100-38 тис. р. тому). Вони прибули з Кавказу чи Балкан під виглядом мисливців збирачів, що зрештою осіли та завдяки землеробству і ремеслу переросли в археологічні культури.  

В історіографії є два способа отримання відомостей про ранні епохи - письмові (свідчення сучасників або пізніших істориків) та археологічні, на які опираються ті хто вивчає дописьмові епохи. 

Найбільш ранньою археологічною пам'яткою знайденою на території села є мідна сокира віком у 5 тис. років. Отож, найбільш раннім історично засвідченим періодом в історії Пістиння є неоліт, про давніші періоди з точністю говорити неможливо. 

Вищезгадано мідну сокиру було виявлено під час розкопок 1928 р. археологами Польщі. 

Як наслідок, зараз вона зберігається у Перемишльському музеї. 

Знайдені сокира та ножі належать до Трипільської культури. 

Трипільська культура існувала між 5400-2750 рр., або VI-III тис. до нашої ери на території України, також - Молдови та Румунії. Трипільці були доіндоєвропейським населенням Європи, що жили пліч-о-пліч з предками українців та майже всього населення Європи, Ірану та Індії - представниками Ямної культури. Їх міста налічували 20 тис. жителів та були найбільшими у світі за тогочасними мірками, значно більшими за міста Мессопотамії. Не дивно якщо на території Пістиня існувало одне (чи кілька) з них.

Найдавніший період розвитку Трипільської культури (Прекукутень) пов'язаний з Пістинем.

Розвивалася між Карпатами і Дніпром. Зародившись на території румунського Прикарпаття, найбільшого поширення вона набула на території Наддністрянщини та Надпруття, що також збігається з територією Пістиня. 

В XIII-XII ст. до н.е. на Прикарпатті існувала Сабатиновська культура, в ХII-IX ст. протофракійська культура Ґава-Голірат - пращури історичного народу карпів, від якого отримали назву Карпати. 

В кінці II - на початку V ст. на Прикарпатті виділяється окрема культура - Культура Карпатських курганів. Свою назву отримала від характерних курганів що зустрічаються лише в Прикарпатті та Карпатських горах. 

Культура Карпатських курганів є загадкою для сучасних істориків. Не зовсім зрозуміло з яким літописним народом можна її ототожнювати. За найпопулярнішою версією її носіями були білі хорвати, або прахорвати. 

Вона широко представлена в регіоні, зокрема Коломийському районі. 

Сліди культури знайдено в селах Печеніжин та Пилипи, де на місці стоянки зараз розміщено зерносховище. 

Остання знаходиться лише за два десятка кілометрів від Пістині, та в самому селі археологічних пам'яток Культури Карпатських курганів не виявлено. Однак, очевидно що її ареал поширювався і сюди. 

Спираючись на це, слід вважати території Прикарпаття де розташовано Пістинь заселеними з доісторичних часів.