Читати книгу - "Під маскою влади, Катя Черниш"

Його обличчя з'явилося на екрані раптово.

Прес-конференція. Захищений готель. Камери. Гучні заяви.

— Моє ім’я — Дам’ян Верес.

І я заявляю: людина, яка називає себе Олексієм Кайданом — вбивця.

Маніпулятор. І глава злочинного клану, що роками контролює місто.

Пауза.

— У мене є докази.

Папки. Флешки. Фото. Фінансові перекази. Списки.

Більшість — сфабриковані. Деякі — справжні.

 І всі — небезпечні.

Мія стояла біля Алекса, коли це показували на екрані.

Його руки були спокійні. А очі — холодні, наче лезо.

— Почалось, — прошепотіла вона.

— Він грає на публіку.

— Бо знає, що ти більше не в тіні.

— Я хочу діяти, — сказала вона після пресконференції. — Не чекати. Не ховатись. Не мовчати.

Алекс подивився на неї, як на щось більше, ніж союзника.

— І що ти хочеш зробити?

— Вдарити там, де болить. Через людей, які ще лишились навколо нього. Його дівчина. Його адвокат. Його охоронець.

Вона подала список.

— Я вже провела перевірку. Вони всі мають слабкі місця.

Першою мішенню стала адвокатка Дам’яна — молода зірка, яку судді боялись, а прокурори не могли купити.

Мія організувала витік: аудіозапис, де та домовляється “підчистити” кримінал за гроші.

На ранок юридична ліцензія — призупинена. А Дам’ян змушений був платити іншим.

Другим — його охоронець.

Здавалося, відданий до кісток. Але насправді — мав доньку в іншому місті. Доньку, про яку Дам’ян не знав.

Мія знайшла її. Влаштувала в школу. Забезпечила охорону.

Після цього охоронець залишив пост.

Без крику. Без прощання. Здав ключі — і зник.

— Що ти робиш зі мною? — прошепотів Алекс тієї ночі. — Я, мафіозі, починаю пишатися кимось. І це страшніше за кулі.

— Я просто стала такою, як ти.

— Ні, — сказав він. — Ти стала тією, кого я не зможу втратити ще раз.

У цей же час Дам’ян отримав посилку.

Усередині — ніж, яким він колись хотів вбити Алекса.

І записка:

«Тепер твій. Від тієї, кого ти не добив.

Наступний — не ніж. А вогонь.»

Мія більше не була тією, кого рятують. Вона стала тією, кого краще не провокувати.

І тепер у Дам’яна був новий страх.

Не Алекс.

А вона.