BooksUkraine.com » 📖 Фанфік » "Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx) 📚 - Українською

Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

169
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. ""Вільні Вітру" Життя котячого племені" автора Катерина Скрипець (Ketty Lynx). Жанр книги: 📖 Фанфік. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 206 207 208 ... 240
Перейти на сторінку:

-Я б помер від такого життя. Можливо життя у Двоногого приносити вам якусь користь. Але в ній немає одного “свободи”. Ви не маєте права піти туди, куди захочете. У нас також заборонено залишати свою територію без потрібних, але нам хоча б ніхто не вказує як жити, від кого народжувати дітей, і чи народжувати їх взагалі! У подорожі я різних жахів про Двоногих чув. Вони ставляться до котів, до інших тварин, як хочуть! Щоб кіт чи кішка не міг мати у майбутньому потомство, його відводять до Різьбяра! Для кожного племінного важливо, щоб у нього народилися нащадки, які продовжуватимуть нашу справу!

Уважно слухаючи, Хасі розуміла, що кіт у чомусь правий. Життя у людей не цукор

-Не стану з тобою сперечатися. Наше життя у людей не таке вже й солодке, як нам здається. Можливо життя в племені набагато краще за наше домашнє життя. Але мені подобається таке життя! У мене добрі господарі, я впевнена вони не завдадуть мені зла

Горіх хмикнув -Вони добрі до тебе до часу, поки ти їм приносиш користь! Серед нас є досвідчений мандрівник, він багато колишніх домашніх побачив. Як ти думаєш, звідки беруться волоцюги та одинаки? Більшість із них, це колишні домашні коти! Я не здивуюсь, якщо і цей волоцюга колись був домашнім. Ми коти, ми потрібні доти, поки від нас є хоч якась користь. А як тільки ми стаємо їм не потрібні, то вони відправляють нас у вічний сон, чи викидають на вулицю. Рано чи пізно ця доля може наздогнати тебе. Ти не думай, я не хочу тебе лякати. Говорю так, бо не вперше чув історії від колишніх домашніх котів, про своє життя у Двоногих. Вони жили з ними до тих пір, поки не стали старими, хворими, або коли їхня людина не покине світ, новим господарям старий кіт не потрібен - Хасі нічого не відповіла йому, кіт поспішив змінити тему, щоб не засмучувати її ще більше тобі сказав. Можливо, твої люди не такі як ті в оповіданнях колишніх домашніх. Я хотів би познайомитися з твоєю тітонькою, думаю що і мої друзі теж захочуть з нею познайомитися. Можливо вона одна з тих, кого ми ретельно шукаємо. Якщо це так, то Квітка дуже зрадіє цьому. Скажи, де ти живеш, ми прийдемо до вас

-Моя тітка живе не зі мною, в інших людей. Давай я сама вас потім до неї відведу

Горіх і Хасі домовилися, що черепахова незабаром повернеться і відведе мандрівників до своєї тітоньки. У цей час Горіх поспішив з усім

-Квітка, Яскравий! -Радісний принц повернувся в сарай -Квітка, ти не спиш!?

-Спала, поки ти не заголосив. Чого тобі? -сонно пробурмотіла принцеса

-Вибач. Я здається знайшов те, що ти шукала! Зараз я відбив бродягу від домашньої кішки. У розмові з нею, я дізнався, що її тітка дуже добре знайома з племінними!

-Якщо ти хотів нас цим здивувати, то в тебе це не вийшло-хмикнув Яскравий

Чорна розплющила очі, підняла свою голову з лап -Яскравий правий, Горіх. У кожному місті домашні знають про племінних. Що саме тобі розповіла твоя врятована?

-Так, ти маєш рацію. У кожному місті хтось чув про племінних. А раптом це те, що ми шукаємо? Не знаю чому, але в мене почуття таке, що її тітка дуже важлива для нас!

-Подумаєш почуття у нього. У мене теж почуття і що далі? -Знову сказав Яскравий

-Яскравий, ще слово, і мандруватимеш без нас. Ніхто не сміє ображати моїх друзів та мою родину! -З шипінням глянула на Яркого, переконавшись що рудий все зрозумів, повернула погляд на Горіха. -Твоє почуття, Горіх ніколи тебе не підводило. І неодноразово нам допомагало. Якщо так, то нам потрібно зустрітися з цією домашньою кішкою

-Я все влаштував! Хасі, сказала що відведе нас до своєї тітоньки. Підеш?

Квітка села на задні лапи -Хіба ми маємо вибір? Ти ж усе влаштував, кажеш

Через деякий час Хасі повернулася. Горіх коротко представив черепахову зі своїми друзями. Після Хасі відвела трійцю будинку людини, де жила її тітка

-Тітонька! Тіто! Виходь, я до тебе гостей привела, по важливій справі. Тітонька, де ти!?

-Ну Чого ти репетуєш? -Відгукнулася літня кішка -Я хоч і стара, але ще не глуха! Гостей кажеш, так-так-примруженим поглядом подивилася на трійцю-Це хто?

-Тітонька, це ті коти-мандрівники про який я тобі розповідала. Забула вже?

-Якщо я стара, це не означає що я страждаю на провал пам'яті! -обурилася кішка

-Вибач -черепахова винувато притиснула вуха до голови -Знайомся тітка, це горіх.

Домашня замовкла, бо не знала імена інших котів. Горіх, це мої друзі Квітка і Яскрава. Ми, як уже сказала Хасі, мандрівники

-Горіх, Квітка, Яскрава, у вас усіх племінні імена, якщо не помиляюся, вірно?

-Звідки домашня кішка може знати про племінні? -хмикнув Яскравий

Квітка покарала Яркого, вдаривши його по голові своїм хвостом. Кіт притих

-М, бачу серед вас є головний -маючи виду Квітки -Якщо я домашня, це не означає, що я нічого не знаю! Коли я була маленькою, моя бабуся мені розповідала, що її мати була з племінних.

-З племінних? -Зацікавлено запитала чорна принцеса -Назву пам'ятаєте?

Літня важко зітхнула - Назва не так щоб добре пам'ятаю. Знаю, що назву плем'я отримало від першого ватажка. Можливо зараз цього племені немає

-Якщо вам невідомо, то всі племена носять імена своїх перших ватажків

Квітка зашипіла на Яскравого -Не хамі старшим, або тебе цього не вчили! Вибачте його

-Та за що мені на нього ображатися? -Хмикнула кішка -Я в курсі того, що назви племен беруться від першого ватажка, творця племені. Як воно називалося? Хоч би приблизно згадати -кішка старанно намагалася згадати назву. Лише через кілька хвилин кішка щось згадала - Здається я згадала ім'я кота

-Творця племені? -обережно запитав Горіх-Яке? Будь ласка, не мучите!

-Стривай молодий! -Шикнула коли-Не збивай мене. Бо я можу знову його забути. Я звичайно можу помилятися. Його звали Вільний Вітер, або Вітер Вільності, не впевнена

Усі притихли. Принці переглянулися, лише Принцеса зберігала спокій

-Вільний Вітер, або Вітер Вільності-видихнула чорна-Якщо це правда то.

1 ... 206 207 208 ... 240
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)», після закриття браузера.

Подібні книжки до «"Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)» жанру - 📖 Фанфік:


Коментарі та відгуки (0) до книги ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"