Читати книгу - "Ромео і Джульєтта, Вільям "

Зірву з кривавого Тібальта саван

І, кістку предка раптом ухопивши,

Сама собі я череп розіб’ю?..

О, гляньте, гляньте! Там мій брат Тібальт!..

То дух його чигає на Ромео,

Який його рапірою вразив...

О, стій, Тібальте, стій! Я йду, Ромео!

Іду вже, йду... Цей трунок п’ю за тебе!

(Падає на постіль)

Зала в домі Капулетті.

Входять синьйора Капулетті й мамка.

Синьйора Капулетті

Візьми ключі і прянощів додай.

Мамка

Айви і фініків в солодке просять.

Входить Капулетті.

Капулетті

Ну, швидше, швидше, швидше! Другі півні!

Вже вибив дзвін на вежі три години.

Голубко Анжеліко, доглядай,

Щоб печиво, бува, не підгоріло,

Та не шкодуй припасів!

Мамка

Годі вже.

Ідіть, ідіть. Горшки - то бабське діло.

Лягайте вже! Заслабнете на ранок,

Якщо не спатимете цілу ніч.

Капулетті

Овва! Доводилось мені частенько

Не спать ночей задля речей пустих,

А ще ніколи я не слабував.

Синьйора Капулетті

О так, ти був колись гульвіса добрий!

Любив ночами полювать мишей.

Тепер вже я не спатиму ночей,

Для того щоб ти добре спав ночами!

Синьйора Капулетті і мамка виходять.

Капулетті

Ох, ревнощі! Ох, ревнощі! Стривай.

Гей, хлопче, що несеш?

Входять троє чи четверо слуг з рожнами, дровами й кошиками.

1-й слуга

Для кухаря, синьйор, а що - не знаю.

Капулетті

Мерщій! Мерщій!

1-й слуга виходить.

Гей, слухай, ти, малий!

Дров принеси сухих! Спитай у П’єтро,

Він знає, де вони.

2-й слуга

Я знаю й сам.

На плечах маю голову, синьйоре.

Сухі ми дрова знайдемо й без П’єтро.

Виходять.

Капулетті

Хороша відповідь! Веселий чорт!

Ох, ти ж байстря!.. А й справді, мабуть, маєш

На плечах дерев’яну головешку!..

Мій боже, вже світає!.. Скоро граф

Прибуде з музикантами до нас.

Так він сказав.

Музика за сценою.

Я чую, він вже близько.

Гей, мамко! Гей, дружино! Де ви там?

Входить мамка.

Біжи збуди і прибери Джульєтту.

А я піду зустрінути Паріса

Й тим часом побалакаю. Хутчій!

Та не барись! Жених уже прибув.

Ну, швидше. Чуєш?

Виходять.

Спальня Джульєтти.

Входить мамка.

Мамка

Синьйоро!.. Синьйоро!.. О Джульєтто!..

Ягняточко! Як довго бідна спить!

Голубонько, прокинься!.. Наречена!..

Ні слова?.. Серденько, ти наперед,

Мабуть, поспать за цілий тиждень хочеш?

Воно-то й добре, адже граф Паріс

Вночі і вдень не дасть тобі спочинку.

Ручуся я! Хай бог простить мені

За це. Та й міцно ж як вона заснула!

Збудити ж мушу. Встань-бо, синьйорино!

Бо як застане граф тебе в постелі,

По-своєму розбудить... Тож гляди!

Що? Вже прибралася!.. І знов лягла!..

Синьйоро! Гей, вставай же, синьйорино!

О боже милий! Поможіть! Померла!

О, нащо я родилася на світ!

Дать aqua vitae!.. Ах, синьйор! Синьйоро!

Входить синьйора Капулетті.

Синьйора Капулетті

Що тут за гам?

Мамка

О, нещасливий день!

Синьйора Капулетті

Що сталося?

Мамка

О лишенько, погляньте!

Синьйора Капулетті

Ох боже! Донечко! Життя моє,

Прокинься, глянь, бо вмру з тобою разом!

Рятуйте! Поможіть!

Входить Капулетті.

Капулетті

Ведіть Джульєтту! Наречений тут.

Мамка

Вона умерла! Нежива! О горе!

Синьйора Капулетті

О боже милий! Вмерла, вмерла, вмерла!

Капулетті

Що?.. Дай же глянути... Рятуй нас, боже!

Вона холодна! Кров спинилась в жилах,

Заклякли всі суглоби! Вже давно

Її уста покинуло життя...

Убила люта смерть її раптово,

Як убива мороз дочасний квітку,

Найкращу квітку із усіх квіток.

Будь проклятий цей час. О горе, горе!

Мамка

День нещасливий.

Синьйора Капулетті

О скорботний час!

Капулетті

Смерть, що взяла її, щоб нарікав я,

Язик зв’язала й мову відняла...

Входять брат Лоренцо й Паріс із музикантами.

Брат Лоренцо

Готова йти до церкви наречена?

Капулетті

Готова йти, щоб більше не вернутись!

(До Паріса)

О сину, знай: напередодні шлюбу

З твоєю молодою спала смерть...

Глянь, ось лежить вона - розкішна квітка,

З якої нагла смерть зірвала цвіт.

Мій зять тепера - смерть, а водночас

І спадкоємець... Тож і я помру!

Життя й добро - я все покину смерті!

Паріс

Як довго ранку я цього чекав,

І як жахливо він мене стрічає...

Синьйора Капулетті

Ненависний, проклятий, день страшний!

О, це найтяжчий, найстрашніший день,

Якого у одвічнім мандруванні

Не бачив на шляху своєму час!

Одна, одна дочка моя, єдина,

Одна-єдина радість і утіха,

І ту жорстока відібрала смерть!

Мамка

О горе! День гіркий, гіркий, гіркий!

Нещасний, найсумніший день гіркий,

Якого я не бачила ніколи!

О день, о день, о день! Проклятий день!

Чорнішого й на світі не бувало!

О день гіркий, о день гіркий!

Паріс

Одурений, розлучений, убитий!

О люта