Читати книгу - "Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Не хвилюйся, — відповіла я, трохи напружено, Матвій закрив двері і, зник в темряві. Авто рушило далі.
Тиша в салоні здавалася неспокійною, а дорога тягнулася довгою змією попереду. Я дивилася у вікно, спостерігаючи за миготінням вогнів міста, коли раптом машина різко загальмувала.
— Що сталося? — запитала я, здивовано оглядаючи темний провулок, де ми опинилися.
Таксист повернувся до мене, і я помітила, як його обличчя змінилося. Його усмішка була незвичайною, такою, що примусила мене насторожитися.
— Ну привіт, крихітко, — сказав він, його голос став занадто страшним для звичайного таксиста.
Моє серце різко стиснулося, і я відчула, як хвиля тривоги заливала мене з голови до ніг.
— Ви хто? — холодні слова самі вирвалися з моїх вуст. — Що вам від мене потрібно?
Його очі блиснули недобрим світлом, і я відразу зрозуміла: це не просто незнайомець.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька», після закриття браузера.
